Апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» залишено без задоволення, такою є постанова Одеського апеляційного адміністративного суду.
Тепер оборонному підприємству таки доведеться надати інформацію на запит Ярослава Чепурного, «Центр журналістських розслідувань», Миколаїв. Юридичну підтримку справі надав юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини».
У запиті журналіст просив надати:
- інформацію про розмір заробітної плати, преміальних, надбавок та матеріальної допомоги, яку отримали посадові особи керівного складу ДП «Миколаївський бронетанковий завод» (керівник, всі заступники керівника, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів), у період з січня 2016 року по квітень 2017 року, по кожній посаді окремо, без зазначення ПІБ;
- інформацію про фінансово-економічні показники підприємства, а саме: прибуток від реалізації продукції тисяч гривень станом на кінець 2015 та 2016 років; чистий прибуток від реалізації продукції тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; валовий прибуток тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; інші операційні прибутки тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; чистий прибуток тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; необоротні активи тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; оборотні активи тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років; середньооблікова чисельність працівників чоловік на кінець 2015 та 2016 років; середня заробітна плата гривень на кінець 2015 та 2016 років; сплачено загальнодержавних і місцевих податків та зборів тисяч гривень на кінець 2015 та 2016 років.
ДП «Миколаївський бронетанковий завод» надало відповідь, якою відмовило у наданні інформації, яка запитувалась, з тих підстав, що ця інформація не є публічною, проте суд першої інстанції назвав дану відмову неправомірною.
Не погоджуючись з постановою суду, Миколаївський бронетанковий завод подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтував тим, що Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» не є суб'єктом владних повноважень, не виконує делегованих повноважень, не є природною монополією, не фінансується з державного чи місцевого бюджетів, отже, воно не є розпорядником публічної інформації за загальним правилом.
Проте дані аргументи апеляційний суд відхилив як помилкові та такі, що спростовані судом першої інстанції, де було встановлено, що Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» є розпорядником суспільно необхідної інформації.
Апелянт також наполягав, що суд першої інстанції не врахував специфіку діяльності ДП «Миколаївський бронетанковий завод» у період антитерористичної операції.
Проте апеляційний суд назвав посилання апелянта на положення Закону України «Про державну таємницю» безпідставними, оскільки факт належності запитуваної позивачем інформації до категорії інформації з обмеженим доступом апелянт не довів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки майно та кошти ДП «Миколаївський бронетанковий завод» є державною власністю, то позивач обґрунтовано посилається на ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження володіння, користування чи розпорядження державними майном.
При цьому суд першої інстанції зауважив, що прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи (проходження служби) та посада декларанта, отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення) не віднесені до інформації з обмеженим доступом. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена інформація також визнана законодавцем суспільно необхідною і у її наданні не може бути відмовлено.
«Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення адміністративного позову у повному обсязі», - ідеться у постанові апеляційного суду.
«Доступ до правди»
