Заважали дорожньому руху: у Калуші пояснили радикальну обрізку дерев

10 Травня 2024 00:00

Дерева біля санепідстанції у Калуші порізали до стовбурів, бо вони заважали газопроводу, а з протилежної сторони загрожували безпеці дорожнього руху. 

Про це йдеться у відповіді на запит, який отримало видання Інформатор.

Дерева обрізали дуже радикально, практично не залишивши гілок.

У відповідь на запити до Державної установи «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», якому належить приміщення, та її структурного підрозділу в Калуші, Інформатор отримав відповідь, у якій зазначено:

«На вказаній території дерева перебувають у задовільному стані. Оскільки шість дерев з лівої сторони приміщення (один клен та п’ять каштанів) знаходяться у зоні розташування лінії газопостачання, то для запобігання аварійної ситуації власними силами в лютому поточного року проведено санітарно-формувальну підрізку зелених насаджень…»

Далі зазначено, що з іншого боку будівлі було зроблено санітарно-формувальну підрізку дерев з пониженням крони (йдеться про чотири каштани), бо «під час вітрів і негоди гілки відламувались та падали на дорогу, чим загрожували безпеці дорожнього руху, припаркованому автотранспорту та пішоходам».

У документі зазначили, що дозволів на такі роботи, відповідно до законодавства, отримувати не потрібно. Вказали також, що обрізку проводили у лютому, хоча, за інформацією видання, це було на місяць пізніше.

 До слова, обрізка верхівок, при якій видаляється вся крона до певної висоти і всі бічні гілки, є шкідливою для дерева.

«Такий метод використовувати можна лише у крайніх випадках як тимчасове явище з думкою про те, що через декілька років цю рослину треба буде видалити повністю. Він можливий тоді, коли ми бачимо, що в рослини є вже багато пошкоджених частин і всередині вже є дупло. Якщо рослина жива, здорова і симетрична, така обрізка недопустима», – застерігає кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології рослин КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Бут.

 

«Доступ до правди»