Користувач «Доступу до правди» надіслав нам через Фейсбук запитання: чи можна надання неповної інформації (приховування її частини) кваліфікувати як «внесення службовою особою завідома неправдивих відомостей» ст. 366, 358 ККУ?

Коментує медіа-юрист Віта Володовська, Центр демократії та верховенства права:

- Надання неповної інформації у відповіді на інформаційний запит не може вважатись підробленим документом або службовим підробленням в розумінні Кримінального кодексу з кількох причин. 

Підроблення документів (стаття 358) передбачає наявність обов’язкової мети – отримання завдяки такому підробленому документу певних прав або звільнення від обов'язків. Наприклад, підроблення диплома про вищу освіту, який надає право на зайняття посади державного службовця. У випадку зі службовим підробленням (стаття 366), хоча така мета прямо не вказана в тексті, за визначенням «офіційного документу», він має підтверджувати певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності. 

Об’єктивна сторона (безпосередньо дії) злочину передбачає саме умисне спотворення відомостей – внесення повністю або частково недостовірних відомостей або ж, наприклад, підробку підпису чи реквізитів. Приховування частини інформації в документі (відповіді на запит) не створює для службової особи жодних прав чи обов’язків і не є тотожним наданню недостовірної інформації.

Таким чином, відповідальність за надання неповної інформації у відповідь на запит має наставати відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення (стаття 212-3), і згадані статті Кримінального кодексу тут не можуть бути застосовані.

«Доступ до правди»