Міста України один з одним реалізовують і впроваджують у громадському транспорті системи електронного квитка. Електронний облік пасажирів має багато переваг. Окрім звичайної фіксації кількості наданих послуг, це і обсяги пасажиропотоку, дотримання графіків руху транспорту, облік пільговиків та деякі інші дані.

Тому Юрій Горбач, очільник волинського журналістського агентства «Сила правди», вважає, що ці дані є важливими для розуміння рентабельності ведення бізнесу, прибутковості, конкурентної ситуації на ринку перевезень, формування ціни та доцільності підвищення вартості на проїзд – зрештою, у всьому цьому є суспільний інтерес.

Юрій Горбач розповідає про ситуацію із запровадженням е-квитка в Луцьку. Луцька міська рада запровадила електронний квиток у місті у 2019 році. Оператором системи стала компанія Citycardnet. У договорі ОМС з компанією зокрема є вимоги про забезпечення оператором деталізованих звітів про функціонування системи за різними параметрами, а також можливість експорту знеособлених даних, які генерує система, у форматі відкритих даних відповідно до Постанови №835.

«За майже два роки електронним квитком у Луцьку скористалися понад 47 мільйонів разів. На жаль, сьогодні, на мій погляд, ці дані, які генерує система е-квитка у Луцьку, не використовуються повною мірою. А тим більше, не публікуються у відкритому доступі. Постанова №835 зобов'язує публікувати дані про транспортні засоби, які обслуговують маршрути перевезення, дані про місце розміщення зупинок, перелік перевізників, розклади руху. Водночас там немає нічого про пасажиропотік. А це те, про що першочергово може розповісти система е-квитка», –  каже журналіст.

Так з'явилася інціатива доповнити постанову Кабміну знеособленими даними про перевезення пасажирів громадським транспортом.

Фактично це може бути реєстр валідацій квитків у транспорті з наступними даними:

·        датою та часом валідації,

·        типом квитка,

·        його вартістю (в тому числі повний, чи пільговий),

·        реєстраційним номером транспортного засобу, в якому вона здійснена,

·        маршрутом,

·        назвою перевізника,

·        даними місця розташування транспортного засобу, коли здійснена валідація.

Юрій Горбач зазначає, що такі дані з можливістю їх обробки в машиночитному форматі будуть важливими і корисними передусім для учасників ринку перевезень, адже дадуть змогу аналізувати пасажиропотік з різних сторін, наприклад у розрізі буднів та вихідних днів, різної пори доби, завантаженості зупинок, популярності маршрутів і т.д. Також це дасть змогу аналізувати ринок перевезень самим ОМС, які на основі цих даних зможуть удосконалювати сітку маршрутів, кількість ТЗ на них і т.д.

А поки така ініціатива набирає обертів ті, кого цікавить провести розслідування щодо руху громадського транспорту у своїх містах, можуть подавати  запити щодо усіх перелічених вище питань на надання інформації з е-квитків у форматі відкритих даних. Адже таку можливість передбачає закон «Про доступ до публічної інформації», стаття 10-1.

«Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах».

«Доступ до правди»