Якщо просите роз’яснень – це звернення, а не запит

28 Вересня 2021 09:00

Користувачка платформи «Доступ до правди» Юлія Багатько звернулась до Міністерства освіти і науки із запитом. Однак отримала відмову: мовляв, відсутній підпис. Адвокат Ігор Федоренко пояснює, що причина відмови правомірна, бо запит насправді є зверненням, а воно потребує підпису.

Запитувачка Юлія Багатько скористалась платформою «Доступ до правди», аби надіслати чотири запити до Міністерства освіти і науки, які стосуються теми інклюзивної освіти.

«Прошу надати роз’яснення, чи має право керівництво закладу загальної середньої освіти відмовити мені у моєму проханні щодо поєднання індивідуальної та інституційної форм навчання при здобутті середньої освіти» - запитала вона у першому запиті.

«1. Чи має право керівництво закладу загальної середньої освіти відмовити мені у моєму проханні, щодо поєднання індивідуальної (шляхом педагогічного патронажу за вибірковими предметами) та інституційної (очної) форми освіти?

2. У разі, якщо керівництво закладу загальної середньої освіти має підстави мені відмовити, тоді вкажіть будь ласка статті Закону України, або статті інших нормативно-правових актів на підставі яких мені можуть надати таку відмову», - такі формулювання використала у другому, третьому та четвертому запитах.

На перший запит МОН дав відповідь-роз’яснення щодо можливих варіантів організації навчального процесу, а також пояснення щодо того, як екстернат може поєднуватись педагогічним патронажем (див.фото).

На решту запитів МОН відповів, що «запит-не запит, а звернення», тому без підпису не можуть його зареєструвати як вхідне звернення.

«Інформуємо, що згідно з Наказом   МОН від 13.02.2018 № 136 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві освіти і науки України» для реєстрації звернення повинен бути підпис заявника», - вказали у листі-відповіді.

Юлія Багатько звернулась за юридичним роз’ясненням до юристів ГО «Платформа прав людини», аби зрозуміти, чи правомірною є відповідь міністерства.

Адвокат Ігор Федоренко зазначає: по формі запитувачка просила роз’яснень, тож це справді було звернення, яке потребує підпису. Тому МОН у даній ситуації дав цілком резонну відповідь.

«Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні (наприклад, інформація щодо використання бюджетних коштів або копія рішення сесії міської ради). Тобто йдеться про вже існуючу (раніше створену) інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник не повинен створювати нову інформацію (готувати аналітику, надавати роз’яснення тощо).

Звернення громадянина - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Звернення регулюються спеціальним Законом України «Про звернення громадян».

Ваші звернення з проханнями надати роз'яснення, пояснення, а також інші поставлені питання не відповідають критеріям «відображеності та задокументованості» і відповідно на ваші звернення не поширюється дія Закону України «Про доступ до публічної інформації», – пояснює Ігор Федоренко.

Адвокат порадив запитувачці, з огляду на характер її запитань, подати звернення у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

«Вимоги оформлення запитів про доступ до публічної інформації і звернень громадян відрізняються. Необхідно дотриматися всіх вимог до оформлення звернення відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». У зверненні обов’язково має бути зазначене прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинне бути підписаним заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення потрібно подати не через сайт «Доступ до Правди», бо це ресурс створений для отримання публічної інформації, а самостійно. В зверненні необхідно дотримуватися всіх вимог викладених в ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» включно з адресою проживання і зазначенням способу і адреси отримання, якщо бажаєте отримати відповідь на електронну пошту. Відсутність будь-якої з зазначених в ст. 5 цього закону вимог (у запитувачки була відсутня адреса проживання) є формальною підставою для повернення звернення заявнику», – роз’яснює адвокат.

«Доступ до правди»