Про те, яким чином влада обмежила права громадян та журналістів на доступ до публічної інформації під час воєнного стану і чи не є такі обмеження надмірними, коментував медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов під час онлайн-зустрічі, присвяченій темі обмеження свободи слова у воєнний час.
Одне із запитань від учасників зустрічі стосувалось того, чи не забагато обмежень у сфері доступу до публічної інформації з'явилося у час війни.
Євген Воробйов вважає, що із погляду законодавчих обмежень надмірностей нема, але є певні зловживання та «перегини» з боку окремих розпорядників.
Насправді з березня 2022 року влада ухвалила три законодавчих акти, які так чи інакше стосуються обмежень щодо доступу.
1.Наказ головнокомандувача Збройних сил України від 03.03.2022 № 73 «Про організацію взаємодії між 3бройними силами України, іншими складовими сил оборони та представниками ЗМІ на час дії правового режиму воєнного стану». Цей наказ передбачає 17 пунктів інформації, яка не підлягає розголошенню, а, отже, які не є публічною інформацією і вже напевно не можуть бути надані у відповідь на запит.
2. Ч.10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Він спрощує вимоги до розпорядників і дає їм змогу не публікувати деяку інформацію, яка раніше була обов'язковою до оприлюднення. Він визначає, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб, не поширюються вимоги:
пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»(тобто зникає необхідність неодмінно публікувати зразки заяв та форм, переліку послуг від органу самоврядування тощо),
частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (даних про порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності),
Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»,
Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
3. Постанова КМУ від 12 березня 2022 р. № 263 надала можливість (право) зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів (виключно з метою захисту інформації).
Медіаюрист, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін зазначає, що є ситуації, коли порушення доступу до публічної інформації стається не з причини оновлень у законодавстві, а через бажання деяких розпорядників «списати на війну».
«Щодо запитів, то є змога розпорядників обмежувати доступ додатково до наявних законодавчих обмежень. Наприклад, якщо розпорядник має об'єктивні обставини, то може відмовити, пославшись на обставини: обстріли в його населеному пункті, втрачена документація внаслідок війни, релоковане підприємство, яке втратило доступ до певних даних тощо. Але важливо пам'ятати, що норми, які дозволяють обмежувати, не мають абсолютного характеру. Тобто не можна просто відмовляти, бо війна, хоча це, умовно кажучи, Київ, і тут триває життя, люди ходять на роботу і мають змогу відповісти на запит. Сподіваюсь, що представники громадського сектору будуть піднімати питання щодо порушень доступу до публічної інформації, бо війна вже триває довго і триватиме довго, і обмежувати доступ досі — це не зовсім правильно», — зазначає Олександр Бурмагін.
«Доступ до правди»
