Як рахувати гроші громади? Відповідаємо на запитання учасників вебінару

12 Січня 2022 12:55

Як використовувати запити на публічну інформацію для моніторингу коштів громади? А що робити, якщо вам не надали відповідь? А якщо надали, але неповну? 

Про все це йшла мова під час нашого вебінару «Як рахувати гроші громади за допомогою інформаційних запитів?», що відбувся 21 грудня 2021 року.

Після вебінару було дуже багато запитань, не на всі з них ми встигли надати відповідь під час ефіру, проте пообіцяли неодмінно це зробити.

Залюбки виконуємо обіцянку.

На запитання учасників вебінару відповідає Леся Ганжа, головна редакторка сайту «Доступ до правди».                             

 

«Запитувач звернувся до ради із запитом на інформацію щодо відвідування депутатами ради пленарних засідань та засідань постійних комісій. Чи є такий запит саме запитом на публічну інформацію чи зверненням громадянина?»

Як говорить ст. 1 Закону «Про доступ до публічної інформації» «публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом».

Для нас є важливим, щоб це була, по-перше, саме готова інформація, по-друге, щоб це була інформація «отримана або створена органом влади у процесі виконання своїх повноважень». Обидва ці критерії визначення публічної інформації пасують до описаної вами ситуації.

Під зверненнями громадян стаття 3 Закону України «Про звернення громадян» розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. На відміну від запиту, у зверненні особа надає певну інформацію, необхідну для його розгляду. І у відповідь на нього орган влади повинен створити нову інформацію, вчинити інші дії (змінити певні практики, усунути недоліки, захистити права тощо).

Якщо письмовий документ стосується надання інформації про відвідування пленарних засідань та засідань постійних комісій, тобто інформації, яка, як правило, вже зібрана місцевою радою та зберігається нею, в такому випадку мова йде саме про запит на інформацію, а не про звернення, оскільки розпоряднику потрібно лише надати ці дані на ваш запит на публічну інформацію.

 

 

«До якого кар’єрного рівня треба надавати на запит інформацію про зарплати чиновників?»

Закон не визначає «кар’єрний рівень» працівника, про зарплату якого можна запитувати. Для закону важливим є інше – чи є публічними кошти, з яких цю зарплату нараховують та виплачують.

Як говорить ст. 6 п. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

«Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині…»

Пам’ятаємо, що головне, заради чого надсилаються запити про заробітну плату працівників бюджетної та комунальної сфер, це громадський контроль за державними грошима та грошима громади. Хіба важко уявити ситуацію, коли користуючись безконтрольністю, якийсь голова ОТГ може сам отримувати скромну зарплату, зате своїй родичці-прибиральниці призначити ставку, співмірну із зарплатою голови? Отже, зловживання можливі на будь-якому рівні.

До речі, хорошим тоном є викладати інформацію про заробітну плату працівників державної та комунальної сфери у відкритий доступ. А кому не подобається, тому ліпше змінити сферу діяльності: громадського контролю за коштами, заробленими приватно, набагато менше.

 

 

«Якщо запитів надходить 17 штук за добу від одного запитувача – чи можна це вважати зловживанням правом на інформацію? Як на це вплинути?»

Закон не містить поняття «зловживання правом» і не містить обмежень на те, скільки запитів може надіслати той чи інший запитувач до розпорядника. Але, погоджуюся, що небезпека того, що той чи інший запитувач «тролитиме» розпорядника, надсилаючи велику кількість запитів, реально існує.

В інтерв’ю «Доступу» Віктор  Барвіцький, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, розповідав про випадок, коли доступ до публічної інформації став способом помсти.

«Одного студента відрахували з вишу. Його батько, юрист за фахом, надіслав за один день понад 50 запитів на публічну інформацію до адміністрації закладу і не на всі з них отримав відповідь. А потім – скарга до нас, і тут же людина на прийомі: мовляв, давайте бігом складемо протоколи, щоб встигнути притягнути адміністрацію до відповідальності, бо вони такі погані, відрахували мого сина», – говорив Барвіцький.

«Доступ до правди» просить і запитувачів, і розпорядників бути взаємно ввічливими і ставитися одне до одного з повагою. Зберігати спокій та здоровий глузд, запитувачам – запитувати інформацію та документи, які дійсно необхідні для здійснення громадського контролю, професійної журналістської діяльності, висвітлення суспільно-значущих тем та запобігання зловживанням. Розпорядникам – надавати публічну інформацію без перешкод.

Безпідставний тролінг розпорядників є неприпустимим. А єдиний вихід із ситуації, коли на вас напав троль, є спробувати з ним домовитися. Зрештою, завжди є спосіб – запропонувати запитувачеві скористатися правом, яке надає йому ст. 14 закону України «Про доступ…»: самостійно ознайомитися з документами, які він запитує.

 

 

«Комунальні підприємства відмовляються надавати інформацію про витрати своїх коштів, які не є бюджетними. Наскільки це правомірно?»

Ні, це неправомірно. Закон «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмеженим». Як правило, ті кошти, які комунальні підприємства заробляють «самі» в ході своєї господарської діяльності, вони заробляють за допомогою комунального майна.

Питання щодо того, чи є КП розпорядниками публічної інформації, спеціально розглядав і Пленум Вищого адміністративного суду. Найвищий орган судової влади у постановах тлумачить складні випадки застосування законодавства для судів. У постанові № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 року, ВАСУ роз’яснив як необхідно застосовувати низку положень Закону «Про доступ до публічної інформації».

Зокрема у пункті 2.4 цієї Постанови ВАСУ зазначив, що доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, до інформації про використання коштів, про розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), про виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та про прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, не підлягає обмеженню в доступі відповідно до вимог частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

«Така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками», – ідеться у Постанові Пленуму ВАСУ. Завважте, також, що Постанова застосовує максимально широке формулювання: «розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів)», вочевидь, керуючись тією самою  логікою, яку ми застосували на початку: заробітки комунального підприємства, виробництво ним товарів і надання послуг, відбувається із використанням комунального майна, а отже, громада має право здійснювати контроль за використанням такого майна.

 

 

«Як сформулювати питання, щоб отримати відповідь, скільки витрачає ОТГ на кожне село окремо? Ми живемо в промисловому селищі, сільрада витрачає кошти розвитку на інші села, а нам кидає якісь подачки».

Питання, яке вас цікавить, стосується структури розподілу коштів бюджету ОТГ. Одразу зазначимо, що це є публічна інформація, оскільки закон «Про доступ до публічної інформації» зазначає, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування  чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмеженим» (ст. 5. ч. 6).

Ми пропонуємо вам скористатися ось таким зразком запиту.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

- загальну суму бюджету ОТГ «Сад і город»;

- суми, які виділено на 2022 рік на розвиток окремих сіл, селищ, міст, що входять до складу ОТГ «Сад і город», зокрема села Яблуневого, Вишневого, Сливового та селища Буряк. Також прошу вказати призначення цих сум, тобто на розвиток яких саме об’єктів чи послуг їх виділено.

І не забудьте підписати запит, зазначивши своє прізвище, ім’я та по батькові, а також вказати дату подання запиту.

 

«Чи є сенс скаржитися до Офісу Омбудсмана? Там взагалі не реагують…»

Якщо розпорядник проігнорував ваш запит або надіслав «відписку» чи надав неповну відповідь, закон «Про доступ до публічної інформації» передбачає три варіанти оскарження: до керівника розпорядника, до суду або до Уповноваженого з прав людини.

Уповноважений з прав людини, або Омбудсман, в Україні є головним наглядовим органом у сфері доступу до інформації. Плюсом такого виду оскарження є його простота – подати скаргу можна, не встаючи з-за комп'ютера, та безкоштовність – адже не потрібно сплачувати мито чи інші податки та збори (на відміну від звернень до суду, коли потрібно сплатити  судовий збір).

Мінусом є те, що розгляд скарги може тривати досить довго, як правило, кілька місяців.

Скарга є різновидом звернення громадянина, першу реакцію – наприклад, що її прийнято до розгляду, ви отримаєте орієнтовно через місяць. А далі – невідомо, залежно від того, як рухатиметься розгляд. 

До того ж у відповідному відділі Офісу Омбудсмана працює за штатним розписом лише 17 осіб, які розглядають скарги з усієї України. Відтак, установа працює не так ефективно, як хотілося б запитувачам.

Уповноважений може відкрити провадження за зверненням, скласти адміністративний протокол про порушення ваших прав і скерувати його до суду.

У такому разі на порушників очікує адміністративний штраф.

Також Омбудсман може надати припис і зобов’язати порушника відреагувати на ваш запит.     

Надіслати е-звернення можна на офіційний мейл hotline@ombudsman.gov.ua.

Електронне звернення є різновидом письмового звернення, тому до нього висуваються вимоги статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

Отже, в електронному зверненні необхідно зазначити:

·        прізвище, ім’я, по батькові громадянина;

·        місце проживання,

·         суть порушеного права, 

·         електронну адресу, на яку необхідно надсилати відповідь.

Формально таке звернення має бути підписане від руки і скановане/сфотографоване. Проте в Офісі Омбудсмана не прискіпуються до дрібниць, а сповідують людяний підхід до заявників. Тому скаргу можна подати у формі звичайного електронного листа із зазначенням усіх тих моментів, які ми перелічили.

До файлу звернення обов’язково треба додати текст запиту і відповідь розпорядника, яку ви оскаржуєте. Якщо такої відповіді немає – то вказати на цей факт у заяві.

Також ви можете надіслати таку скаргу поштою на адресу: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8. У такому разі не забудьте підписати свого листа.

 

«Дайте, будь ласка, зразок для створення запиту про зарплату голови ОТГ»

Закон «Про доступ до публічної інформації» зазначає, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмеженим» (ст. 5. ч. 6). Заробітна плата голови ОТГ – це кошти громади, тому відповідь на такий запит має бути надана вчасно і в повному обсязі.

Пропонуємо вам ось такий зразок запиту:

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (копії наступних документів):
інформацію про заробітну плату голови Вовчинецької ОТГ Іванова Івана Івановича, в тому числі про його посадовий оклад, премії та інші надбавки та доплати за період з січня 2021 по грудень 2021 року із розбивкою помісячно.

І не забудьте підписати запит, зазначивши своє прізвище, ім’я, по батькові та дату його подання.

 

 

«Доступ до правди»