Як правильно скласти запит про кошти, виділені на подію? Поради юристки

3 Листопада 2021 08:08

Мар’яна Согуйко скористалась платформою «Доступ до правди», аби запитати в Давидівської сільської ради кошторис на святкові заходи у розрізі витрат на заходи («День села» у семи перерахованих селах).

Питання звучало саме таким простим чином: «Прошу надати мені кошторис в розрізі статей витрат на заходи «День села» в «таких-то селах».

Однак у відповідь Мар’яна отримала не кошторис, а два інші документи, які певним чином стосувались теми фінансів:

·        «Аналіз фінансування установ відділу культури та інформаційної політики Давидівської сільської ради по загальному фонду»

·        «Аналіз фінансування установ відділу культури та інформаційної політики Давидівської сільської ради».

Зі змісту документів очевидно, що вони не містять відповіді на питання запитувачки.

Експертка з питань доступу Тетяна Олексіюк каже, що розпорядник в будь-якому випадку порушив законодавство, бо, незалежно від того, володіє розпорядник запитуваною інформацією чи ні, відповідь не по суті запиту трактується як протиправна відмова.

Якщо розпорядник не володіє і відповідно до повноважень не зобов’язаний володіти запитаною інформацією, йому слід було відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не відповідати не по суті.

Чи може розпорядник не мати кошторису заходів, які сам же й організовує?

Можемо припустити і таке. У розпорядженні сільської ради могло таких документів не бути і нема гарантій, що розпорядник мав створювати документ саме у формі кошторису (називаючи його кошторисом).

«Якщо розпорядник інформації – сільська рада не створювала і не отримувала такого документу, як «кошторис на заходи «День села» у перелічених селах, тоді таку відповідь нема сенсу оскаржувати. Бо розпорядники публічної інформації, відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов’язані надавати у відповідь на запит лише заздалегідь відображену та задокументовану  інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством. Тобто розпорядники не повинні створювати інформацію у відповідь на запит, за винятком випадку, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти», каже Тетяна Олексіюк.

Тетяна Олексіюк радить у таких ситуаціях ретельніше підходити до формулювання запиту.

«Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити «загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо». Так, дійсно, запитувач може попросити у розпорядника надати йому «інформацію про…», не зазначаючи в якому саме документі вона міститься.

Проте, я б радила запитувачам у такому випадку:

а) провести попереднє вивчення, які повноваження виконує розпорядник, яка інформація в нього може бути, щоб сформулювати питання конкретніше;

б) у випадку, якщо ви не знаєте, що документ з конкретною назвою існує - не вживати його назву, використовуючи натомість конструкцію «прошу надати інформацію про…», – зазначає Тетяна Олексіюк.

Тетяна Олексіюк відзначає, що у даному випадку ми достеменно не знаємо, чи є в розпорядника – сільської ради документ з назвою «кошторис», чи відображає він суми в розрізі статей витрат на заходи  в усіх перелічених селах. Тому конструкція «прошу надати інформацію про…» відкриває можливість надати документ з іншою назвою, що може містити запитувані відомості.

«Доступ до правди»