Як правильно скаржитись на партію Шарія – поради юристки

31 Серпня 2020 09:09

247436

Як запитувати інформацію, не перетворюючи запит на звернення чи скаргу, радить медіаюристка ГО «Платформа прав людини», адвокатеса Людмила Опришко на прикладі запиту до Міністерства юстиції щодо партії Шарія.

Користувач Юрій Павленко звернувся із запитом до Міністерства юстиції України, в якому навів приклади відео блогера Анатолія Шарія, де, на думку користувача, були порушення закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Після цього користувач запитав:

·       Чи було зафіксовано Міністерством юстиції порушення партією Шарія вимог законодавства про політичні партії в Україні? Які саме?

·       Чи зверталося Міністерство юстиції України до партії Шарія щодо усунення порушень законодавства про політичні партії в Україні?

·       Чи зверталося Міністерство юстиції з позовною заявою до суду про заборону партії Шарія?

У відповіді Міністерство юстиції наголосило, що такий запит по формі і суті є зверненням. Проте у відповіді детально описали законодавче підгрунтя для заборони партій, а також деталі, які стосуються публічного використання комуністичної та націоналістичної символіки. У відповіді зазначили, за яких умов Мін'юст може зреагувати на порушення цього законодавства.

Людмила Опришко з таким підходом Міністерства юстиції погоджується% зазначений запит і справді по суті є зверненням.

«Надаючи правову оцінку запиту на доступ до публічної інформації, направленому на адресу Міністерства юстиції України, я мушу погодитись із позицією останнього про те, що по суті він є зверненням громадянина. Як видно із цього «запиту» в ньому заявник повідомляє орган, який має компетенцію розглядати порушені у зверненні питання, про виявлені ним численні порушення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". І наводить інформацію, яка, на його думку, свідчить про вчинення зазначених правопорушень. При цьому, заявник хоч і просить надати йому публічну інформацію, але цю інформацію ще потрібно створити, перевіривши наведені ним факти. За таких умов його «запит» фактично є зверненням», – каже медіаюристка.

Людмила Опришко акцентує на тому, що заявникам треба ретельніше ставитись до формулювання подібних запитів, аби досягти бажаного результату.

«Для отримання адекватного результату, звернення має відповідати вимогам, які до нього висуваються законодавством України. Загальні вимоги до звернення громадянина викладені у статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним», – пояснює адвокатеса.

Тут же Людмила Опришко коментує і нюанси, важливі, якщо користувач мав на меті зверненням спонукати міністерство до дій і написати скаргу.

«Коли ж мова йде про скаргу на порушення з боку політичної партії вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, – до скарги висуваються додаткові вимоги, передбачені Порядком прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 354, на що звертає увагу й Міністерство юстиції України. Цей Порядок визначає процедуру прийняття Мін’юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки політичної партії вимогам цього закону, в тому числі визначає підстави для проведення відповідної правової експертизи», – пояснює Людмила Опришко.

Відповідно до пункту 4.1 цього Порядку правова експертиза може призначатись, в тому числі, на підставі звернення громадянина. Втім, таке звернення окрім наведеної вище інформації, повинно містити ще й такі відомості:

·       повне найменування об’єкта правової експертизи та його ідентифікаційний код (у разі наявності статусу юридичної особи);

·       факт порушення Закону (із посиланням на норми Закону);

·       повне найменування, місцезнаходження ініціатора, його контактні дані.

Медіаюристка наголошує на тому, що звернення користувача Юрія Павленка містить майже всю зазначену інформацію.

«Втім, наведене ним обґрунтування фактів порушення закону, на мій погляд, є недостатнім. Воно не повністю відповідає вказаним приписам законодавства України. Зокрема, заявник чітко не пояснив, які конкретно факти порушення закону він вбачає в зазначених ним сюжетах та не зробив посилання на відповідний припис закону, який було порушено. Іншими словами, наголошуючи на тому, що партія розміщує матеріали із забороненою партійною символікою, необхідно було детально повідомити про те, де, в якому сюжеті і яку саме символіку комуністичного режиму заявник виявив і зробити посилання на відповідні приписи Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, які цю символіку забороняють», – каже Людмила Опришко.

Те, що цього не було зроблено, призвело до того, що Міністерство юстиції не призначило відповідну правову експертизу. Проте, зазначені недоліки заявник може виправити, надіславши інше, обґрунтованіше звернення.

 

«Доступ до правди»