Як правильно подавати запити про зарплати посадовців – пояснення юристки

5 травня 2020 11:11

Picture2 srednjaja zarplat 360178 p0

При поданні запиту на доступ до публічної інформації запитувачеві в першу чергу слід звернути увагу на формулювання свого питання. На цьому наголошує медіа-юристка, експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк.

Вона пояснила, чому запитувач Олександр Бабенко не отримав вичерпну відповідь від Дніпропетровської ОДА. Він просив надати інформацію щодо розміру виплаченої заробітної плати голові, заступникам, керівнику апарату, головному бухгалтеру Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Проте в облдержадміністрації попросили конкретизувати запит і так і не надали інформацію.

 

«Частина 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запит на інформацію має містити зокрема загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо. Запитувач запитав «інформацію щодо розміру виплаченої заробітної плати голові, заступникам, керівнику апарату, головному бухгалтеру Дніпропетровської обласної державної адміністрації, вказавши розмір окладу, надбавок, премій, надбавки за інтенсивність, інше». Дійсно, перелік інформації достатньо визначений, проте варто було зазначити період часу, щодо якого запитується ця інформація. У такому випадку питання було б сформульоване таким чином, який би повністю виключав різночитання предмету запиту у запитувача та розпорядника»,   наголосила Олексіюк.

За її словами, розпорядникові для надання відповіді на цей запит не вистачає тільки періоду часу, проте відсутність вказаного періоду не є достатньою підставою для відмови. У випадку, якщо запитувач не вказав період часу, за який потрібна така інформація, розпорядник міг надати інформацію про щомісячний оклад, щомісячні (або інші регулярні) надбавки, доплати та премії, зазначивши, що для більш детальної відповіді варто вказати період часу, за який запитується інформація.

«Друга підстава, на яку посилається розпорядник у відмові надати інформацію, а саме – необхідність вказати прізвища посадових осіб, є неправомірною з огляду на наступне. Запитувач може не володіти інформацією щодо кількості посадових осіб цього розпорядника, які займають перелічені посади а також може не знати їх прізвищ та ініціалів. Також запитувачеві , скоріше за все, не відомо, хто з конкретних осіб займав якусь посаду в той чи інший проміжок часу. Достатнім рівнем ідентифікації є зазначення посад цих осіб та (для цього випадку) – часового проміжку, відносно якого потрібна інформація», говорить експертка.

Наостанок Олексіюк порадила запитувачеві подати запит ще раз, вказавши часовий проміжок, щодо якого потрібна інформація – наприклад, «інформацію щодо розміру виплаченої заробітної плати всім посадовим особам, які займали посади голови, заступників, керівників апарату, головного бухгалтера Дніпропетровської обласної державної адміністрації, вказавши розмір окладу, надбавок, премій, надбавки за інтенсивність, інше за (наприклад) 2019 рік, або останній квартал 2019 року».

«Якщо розпорядник і далі вимагатиме конкретизації інформації щодо прізвищ посадових осіб – таку відмову можна буде оскаржувати в передбаченому законом порядку», підсумувала Тетяна Олексіюк.

«Доступ до правди»