Буває, що розпорядник заперечує сам факт отримання запиту, надісланого е-поштою. Що можна зробити у таких випадках, радить експертка з питань доступу ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко.
Якщо розпорядник стверджує, що не отримував вашого запиту, надісланого е-поштою, то це може бути правдою. Перевантажена пошта, помилка в е-адресі розпорядника, технічні неполадки абощо – все це може реально стати перешкодою на шляху запиту до того, хто мав би на нього відповісти.
Виявлення таких помилок та неполадок мало би зробити комунікацію розпорядника та запитувачів впорядкованою і нормальною.
Але бувають і ситуації, коли розпорядник заперечує отримання запиту, однак причина цьому – виключно в небажанні відповідати. Тоді на перший план виходить необхідність запитувачу довести: запит був, однак на нього не відреагували жодним чином.
Ольга Вдовенко радить дотримуватись наступного алгоримту за умови надсилання запитів е-поштою:
· Відправляти звернення, запити зі своєї електронної пошти або офіційної пошти організації.
· Зробити скріншот екрану, на якому видно день, час відправки звернення, запиту.
· Роздрукувати скріншот, засвідчити його засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», зазначити найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, що скріплюється печаткою.
· Направити скаргу керівнику підприємства чи організації, до якої було подано звернення чи запит, або скаргу уповноваженому, або подати заяву до суду.
Принаймні, це доведе, що ви надсилали запит в певний час, на коректну пошту, зазначену в офіційних каналах комунікації розпорядника. Це може стати додатковою аргументацією при оскарженні відсутності відповіді на запит, а, отже, посприяє вашому отриманню необхідної інформації.
«Позиція Верховного Суду щодо визнання скріншотів електронного листування як електронного доказу є різною: позитивною та негативною. Щоб мати більше шансів на врахування скріншоту листування як належного доказу, важливо не видаляти лист і мати можливість надати його для ознайомлення суду під час судового розгляду», - додає Ольга Вдовенко.
«Доступ до правди»
