Володимир В’ятрович: Право на інформацію – одне з базових прав людини

2 Грудня 2020 09:35

Володимир В’ятрович – народний депутат від «Європейської солідарності». Він український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху, громадський діяч. До 2019 року, коли став нардепом, очолював Інститут національної пам’яті. Член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Ми поінформували депутата про діяльність робочої групи під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ.

Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та інших законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації в Україні. Одне з завдань групи – врахувати пропозиції, які пролунали під час експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи», а фахівці, які виступили під час заходу, очолили підгрупи робочої групи.

Яким, на вашу думку, є чинне законодавство в сфері доступу? Що потрібно змінити?

Закон «Про доступ до публічної інформації», Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», в розробці й ухваленні якого я брав безпосередню участь, законодавство про електронне декларування, система ProZorro, портал відкритих даних E-data тощо зробили Україну одним зі світових лідерів у питанні доступу до публічної інформації.

Ми даємо фору в цьому питанні багатьом розвинутим демократіям. І, до речі, доступ до інформації в цих розвинутих демократіях є складнішим, ніж у нас, не випадково. Важливо дотримуватися балансу між зручністю доступу до інформації, з одного боку, і захищеністю приватного життя людей, а також захистом розпорядників інформації від спаму й інших зловживань правом на доступ – з іншого боку.

На мою думку, в Україні цей баланс близький до ідеального, тому потрібні лише косметичні зміни до законодавства про доступ до інформацію. Які, наприклад, усунуть двозначні трактування деяких норм закону, зобов’яжуть розпорядників інформації швидше знімали з документів гриф «для службового користування», дозволять звільняти запитувачів від плати за надання документів великого обсягу тощо. Разом з тим я не підтримую пропозицій зобов’язати розпорядників писати купу звітів, поширити це не лише на державну та комунальну сферу, але й на бізнес і т.п. Будь-яка надмірна бюрократизація і зарегульованість без особливої потреби – це шлях у протилежний бік від сучасного вільного суспільства.

Чи підтримуєте ідею створення інституту інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації? Чи виступаєте за посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

Право на інформацію – одне з базових прав людини, закріплених у Конституції. Тому логічно, що захищати це право має саме Уповноважений Верховної Ради з прав людини, адже ця інституція і створена в першу чергу для захисту і контролю за дотриманням таких прав. В даному разі немає сенсу створювати додаткові інституції. Достатньо внести незначні зміни в законодавство, які прямо покладуть відповідні обов’язки на Омбудсмана і його представників.

«Доступ до правди»