Журналістка черкаського видання «18000» Ірина Малюкова звернулась із запитом до міського голови Черкас. Відповів він на нього лише після повторного нагадування, власноруч написавши відповідь на аркуші паперу і віддавши його журналістці. Журналістка каже, що відповіді не пов’язані з тим, про що вона запитувала. А мер звинувачує видання в «неправдивій інформації». Ситуацію з точки зору доступу до публічної інформації аналізувала експертка з питань доступу Тетяна Олексіюк.
Збираючи інформацію для розслідування, редакція видання «18000» надіслала електронний запит міському голові щодо його майнового стану.
Запитували наступне:
1. Як змінився майновий стан родини міського голови від початку 2022 року? Що зникло з декларації, що додалося?
2. Якою є вартість будівництва будинку в селищі Сокирна станом на зараз? На якому етапі це будівництво?
3. Площа будинку й прибудинкових споруд у селищі Сокирна?
4. За який кошт збудований маєток?
5. Із чим пов’язаний бізнес дружини міського голови і депутатки обласної ради - Валерії Бондаренко?
6. Яким є автопарк родини Бондаренків?
7. Орієнтовна сума допомоги ЗСУ від родини Бондаренків протягом 2022 року? І протягом 2023?
8. Доля премій міського голови у 2023 році?
9. Як прокоментуєте чутки про купівлю родиною міського голови будинку в Іспанії?
10. Чи буде створено управління охорони культурної спадщини, чи інший подібний структурний підрозділ у структурі Черкаської міської ради?
11. Яка позиція міського голови стосовно забудови на вулиці Байди Вишневецького, 2?
12. Чи спілкувався міський голова із кимось із представників політичної сили “Черкащани” стосовно цієї забудови напередодні другого туру виборів?
13. Чи пов'язане видання містобудівних умов та обмежень у листопаді 2020 року з наближенням другого туру виборів?
Втім, відповідь від міського голови журналісти отримали не на електронну адресу, а під час сесії міськради. Відповідь Анатолій Бондаренко написав від руки й вручив Ірині Малюковій, а також опублікував в себе на фейсбуці.
«Повідомляю вас і громаду міста, що міський голова ночує виключно у власному домоволодінні, разом з дружиною та дітьми, за винятком деяких вихідних, в зв’язку з від’їздом дружини до сестри…», - розпочав свою відповідь Анатолій Бондаренко, хоча про ночівлю його і не запитували.
У коментарі ІМІ міський голова Анатолій Бондаренко зазначив, що ніякої напруженості в спілкуванні з медіа немає. За його словами, «просто видання пише неправдиву інформацію».
«Лист, написаний від руки, він віддав перед пленарним засіданням сесії міської ради, коли ми підійшли, аби взяти коментар. В одному зі своїх стрімів говорив, що вирішив написати особисто, аби не займати час підлеглих. Розуміння, чому міський голова обласного центру вирішив дати відповідь рукописно, у нас немає. До речі, відповідь ми отримали після того, як світлини листа він оприлюднив у своєму фейсбуці, вигадавши запитання, які ми йому буцімто ставили. Типу “Чому міський голова не ночує вдома?», – пояснила журналістка.
Віце-Президентка, представниця України в Access Info Group - Групі спеціалістів за Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів Тетяна Олексіюк зазначає, що у ситуації, що склалась, варто підкреслити два важливих моменти: перший - який стосується передбачених законом гарантій журналістської діяльності, а другий – процедур доступу до публічної інформації.
«Отже, після спроби отримати коментар міського голови журналістка надіслала інформаційний запит. Так, дійсно, закон не забороняє журналістам як звертатися до посадовців по коментар, так і запитувати публічну інформацію шляхом подання інформаційного запиту в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Слід пам'ятати про різницю між публічною інформацією, відображеною та задокументованою у розпорядника публічної інформації, та коментарем, який надає посадова особа. Коментар посадова особа може надати безпосередньо в момент, коли питання поставлене, що, наприклад, відбувається у процесі спілкування журналіста з посадовою особою. А от у випадку, коли запит був надісланий у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», він має бути оброблений за передбаченою законом процедурою, а, отже, він має бути зареєстрований та опрацьований розпорядником публічної інформації саме в порядку передбаченому цим законом», - каже Тетяна Олексіюк.
Експертка зазначає, що, незважаючи на те, що запит був надісланий на ім’я міського голови (а не міської ради, як було б більш правильно за законодавством про доступ до публічної інформації), він підпадає під дію Закону України «Про доступ до публічної інформації».
«Якщо до міського голови, як посадової особи надійшов запит на доступ до публічної інформації, міський голова повинен був передати цей запит до відповідного департаменту міської ради для реєстрації та надання відповіді. Це є його обов'язок, а не право, тобто він не може обирати на свій смак варіанти своїх подальших дій», - каже Тетяна Олексіюк.
Звідси випливає, що міський голова не мав права відповідати письмово, власноруч, на сесії міськради і віддавати таку відповідь журналістці, бо такі дії суперечать законодавству. Навіть якщо ним справді б керували озвучені мотиви про «небажання займати час підлеглих».
Тетяна Олексіюк зауважує, що деякі питання у запиті варто було би переформулювати, якщо дивитись суто з точки зору вимог законодавства про доступ.
«Деякі питання були сформульовані надто широко, у більшості випадків інформація, яка запитувалася журналісткою, не відповідала критерієві відображеності та задокументованості, як основному критерієві визначення публічної інформації. Тут варто нагадати про відмінність між запитом на доступ до публічної інформації та зверненням громадянина. Ці дві форми комунікації між тим, хто потребує інформації, та державним органом, який розпоряджається офіційною інформацією, регулюються двома різними законами: Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Законом України «Про звернення громадян», тут лише варто підкреслити алгоритм дій розпорядника у випадку отримання комбінованого запиту-звернення. Такий алгоритм вам дає нам Постанова Пленуму ВАСУ №10 від 29 вересня 2019 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», яка чітко повідомляє розпорядник повинен зареєструвати такий запит та у п'ятиденний повідомити запитування про що частина питання є такими є зверненням громадянина: «Одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VI, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону № 393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п'ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п'ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР. У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VI, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VI, то такий "запит-звернення" повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п'ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом № 393/96-ВР», - каже експертка.
Але міський голова і його прес-служба цього не зробили. Тобто вони не сказали, що цей документ буде розглядатись як звернення. Не повідомили про результат розгляду запитувачку. Натомість сталась ця історія з письмовою відповіддю і публікацією цього листа в фейсбуці міського голови.
Як варто було зробити?
«У цьому конкретному випадку міський голова міг надати відповідь на ту частину питань запиту, які були по суті зверненнями громадянина від свого імені, як посадова особа, адже Закон України «Про звернення громадян» допускає можливість подання звернень до посадових осіб. Однак, у будь-якому випадку, звернення громадянина має бути зареєстроване та опрацьоване відповідним чином у відділі діловодства згідно Інструкції
з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у медіа. Недотримання порядку реєстрації та обробки інформаційних запитів та звернень громадян є порушенням інформаційних прав та може бути оскаржене до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», - каже Тетяна Олексіюк.
Тобто мер міг відповісти по суті на поставлені питання ( саме на поставлені, а не у довільній формі на довільну тему), трактуючи це як відповідь на звернення. Але тоді це треба було офіційно реєструвати і офіційно надсилати як відповідь. Інакше такі дії є порушенням закону.
«Доступ до правди»
