Вікторія Подгорна: Я підтримую запровадження інформаційного комісара

19 Листопада 2020 14:41

Вікторія Подгорна до обрання народною депутаткою займалась впровадженням ІТ та смарт-сіті проектів в Україні.

За її словами, питання доступу до публічної інформації актуальне і для підкомітету електронної демократії Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, який вона очолює. Народна депутатка переконана, що закон «Про доступ до публічної інформації» можна і потрібно реформувати.

Ми поінформували депутатку про діяльність робочої групи під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ.

Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та інших законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації в Україні. Одне з завдань групи – врахувати пропозиції, які пролунали під час експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи», а фахівці, які виступили під час заходу, очолили підгрупи робочої групи.

- Як ви оцінюєте українське законодавство в сфері доступу до публічної інформації? Які виклики стоять і чи потрібні зміни?

- Прийняття закону «Про доступ до публічної інформації» стало кроком вперед в забезпеченні громадян можливістю моніторити діяльність державних та місцевих органів влади, ознайомлюватись з законодавством, рішеннями. В законодавстві навіть передбачені інстанції контролю за забезпеченнями доступу до публічної інформації як з боку парламенту в особі Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України, також з боку громадських організацій, рад або навіть особисто громадян. Однак, є в законі і деякі недоліки. Зокрема, це розширене трактування типів інформації з обмеженим доступом. Серед такої інформації так звана «службова інформація». Вона не є чітко визначеною і майже не зустрічається в законодавстві інших країн щодо доступу до публічної інформації.

Також в нашому законодавстві немає важливих норм щодо оприлюднення аналітичних звітів та аналітики в цифрових форматах. Такі звіти й аналітика спрощували б для громадян розуміння інформації, дозволяли б більш ефективно моніторити та контролювати діяльність органів влади на національному та локальному рівнях.

І ще одне. В українському законодавстві відсутня чітка регламентація і вимоги до форми оприлюднення, принципів доступу до публічної інформації.

Наприклад, види інформації, яка повинна бути оприлюднена та її формати, зручні для ознайомлення громадянами, наприклад, у вигляді інфографіки.

Тому вбачаю, що в закон варто внести зміни щодо підготовки звітів та аналітики органами влади, місцевого самоврядування, розробки розумних аналітичних систем та моніторингу, які б надавали спрощений і постійний доступ громадян до інформації. І останнє – це чітка регламентація вимог щодо видів та принципів доступу до публічної інформації.

Чи підтримуєте ідею створення інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації. Ваше ставлення до посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

- Я підтримую ідею щодо інформаційного комісара. Ця інституція забезпечуватиме і захищатиме право громадян на доступ до такої інформації. До речі, у світі на рівні міст також запроваджуються посади та департаменти по роботі з даними – data officer. Він забезпечує більшу прозорість, актуальність і доступність інформації для громадян.

«Доступ до правди»