Відкриваємо дані: навіщо це для громад

22 Лютого 2022 10:59

Як долучитися до процесу відкриття даних? Про це координаторка спільноти OpenUP Надія Бабинська розповіла для Ліга. Бізнес.

Надія Бабинська наголошує на тому, що відкриті дані спрощують та  роблять комфортним повсякденне життя кожного з нас.

«Перевірити, коли приїде автобус, записатися онлайн до лікаря, знайти у відкритому доступі інформацію про бізнес-партнера. Для нас це вже звичні речі. Вони стали можливими завдяки відкритим даним. Більшість покупців не цікавляться, звідки в магазині взявся хліб, але купують його щодня. Так само більшість українців користуються перевагами відкритих даних, не замислюючись, хто і як їх отримав та посприяв, щоби вони стали відкритими. Але відкриті дані допомагають кожному з нас щодня. Наприклад, завдяки відкритим даним будь-хто може дізнатися, коли приїде тролейбус (наприклад, через застосунок EasyWay). Журналісти на основі відкритих даних проводять розслідування та викривають корупцію. Чиновники можуть ухвалити рішення, які будуть справді ефективними (наприклад, побудувати мережу громадського транспорту, спираючись на аналіз пасажиропотоків). Підприємці перевіряють доброчесність своїх майбутніх бізнес-партнерів, щоб уникнути шахрайства (наприклад, через сервіси Opendatabot та Youcontrol)», – наводить приклади спікерка. 

Відкриті дані – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизовану обробку електронними засобами, вільний та  безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів, покращувати державні сервіси та створювати нові послуги та інструменти, боротися з корупцією. На їх основі вже створено десятки продуктів: онлайн-сервісів та аналітичних модулів, застосунків і чат-ботів, якими щомісяця користуються до 7 млн українців.   

Найпоширеніші проблеми з відкритими даними, за словами Надії Бабинської – це неправильний формат даних і відсутність їх постійного оновлення.

«Одна з найбільш поширених проблем – ви можете добитись того, що дані будуть відкриті, але держустанова просто не буде їх оновлювати, допоки ви не звернете її увагу на це.  Це порушення принципу відкритих даних про оновлюваність.   Інша проблема, з якою часто стикаються активісти, – коли відомство опублікувало дані, але у неправильному форматі, неповні або неякісні. Тоді формально посадовці вважають, що виконали вимогу і відкрили дані, але якщо там неправильний формат, то це не відкриті дані, а просто опублікована інформація. Але в такому випадку стає важче адвокувати відкриття, бо формально вже все відкрили і часом люди відмовляються бачити різницю», – каже активістка. 

Надія Бабинська також дає пораду щодо простого алгоритму, який допоможе відкрити дані: 

·         Перш, ніж переходити до активної боротьби за відкриття певних даних, варто зрозуміти причини, з яких той чи інший орган не оприлюднює ці дані. Він не хоче, не може оприлюднювати? Їх не дозволено оприлюднювати? Коли ви розумієте причину – знаєте, з чого розпочати діалог. 

·         Шукайте партнерів та друзів, тих, хто вас підтримає. Дуже часто потрібно засвідчити, що є суспільний інтерес до даних, що не лише вам цікаво їх відкрити, це потрібно громаді. 

·         Налаштуйтеся, що цей процес не буде легким. Увесь процес відкриття певних даних може затягуватись, тому ви маєте до цього бути готовими у плані нервів, ресурсів та сил. 

·         Крім того, потрібно знати, що судове рішення проблеми закритих даних – крайня міра, до якої варто вдаватися, якщо чиновники мають можливість оприлюднити дані, але принципово не хочуть цього робити. В усіх інших випадках ефективнішим буде суспільний резонанс, допомога чиновникам ресурсами та інформацією про те, що відкритість дає громадськості, бізнесу та країні загалом.  

·         Шукайте союзників та партнерів, які вам зможуть допомогти. Одній людині важко боротися проти цілої системи, але об’єднавшись, можна зрушити проблему з місця і домогтися відкриття даних.  

 

«Доступ до правди»