Чому закрито відкриті дані: 9 викликів і загроз

26 Жовтня 2021 08:40

21 жовтня виповнилось 6 років з дня прийняття Постанови №835, яка визначає правила публікації та перелік наборів відкритих даних, які зобов’язані оприлюднювати центральні та місцеві розпорядники публічної інформації. В рамках Конференції закритих даних обговорили перемоги, проблеми, виклики і загрози у сфері.

 

 

До  перемог останніх шести років можна зарахувати існування законодавства в сфері відкритих даних та його оновлення, створення і функціонування  Єдиного державного порталу відкритих даних,  доступ до деяких великих реєстрів через інтерфейс прикладного програмування (API), зростання кількості оприлюднених даних, появу великої кількості сервісів на основі відкритих даних.

 

Разом з тим учасники панельної дискусії та присутні зазначили загрози і виклики для сфери. Зокрема:

 

  1. Публікуючи дані розпорядники втрачають монополію на інформацію.  Природно, що є спротив і він завжди буде про себе нагадувати.

 

  1. Неякісно оприлюднені дані можуть бути підтвердженням поганого управління, роботи органу влади. Опублікувати їх неякісно означає показати, що хтось працює неякісно. 

  2. Нестача ресурсів у «драйверів» сфери. Навіть якщо є бажання оприлюднювати дані, на це не завжди є необхідні технічні, людські, фінансові ресурси. Зокрема, мало ресурсів і в Мінцифри. 

 

  1. Спільноті та сфері відкритих даних потрібні не тільки точкові рішення, а й системна публічна адвокація відкриття даних, розвитку політики відкритих даних.

 

  1. Обмежена експертиза розпорядників. Чому розпорядники не оприлюднюють відкриті дані? Тому що вони часто просто не вміють і не знають, як це робити. Є відчутний запит на навчальні програми у сфері, а також експертів, що можуть ефективно працювати із аудиторією розпорядників, що мають політичну волю, але не мають досить компетенцій та ресурсів, навичок адвокації на місцях. 

 

  1. Перешкоди  технічного характеру. Доступ до даних через API не супроводжується повноцінною, змістовною документацією, дані загалом здебільшого погано описані, структуровані. Хороша документація є хіба  у Prozorro і Spending. Частина API розпорядників – платна (Державний реєстр речових прав, реєстр транспортних засобів МВС, наприклад). Крім того, не всі розпорядники розуміють відкриті дані так, як їх розуміє профільна спільнота, і є ряд типових варіантів перешкод доступу до них: капчі, обмеження в використанні програм для доступу до даних, блокування певної кількості запитів від одного користувача.

 

  1. Можливий конфлікт інтересів полісімейкера та громадськості. Перетворення держави у IT-компанію, створення "держави у смартфоні" може призвести до зниження інтересу влади до оприлюднення цінних та якісних відкритих даних.  Вигідніше та цікавіше для влади може бути використання важливих  даних для створення державних сервісів замість їх оприлюднення та   відкриття доступу до них іншим гравцям ринку, журналістам, громадянам.

 

8. Виклики у законодавчому полі. Це і закон "Про авторське право" та проект закону "Про захист персональних даних". Останній може суттєво обмежити доступ, користь і зміст відкритих даних. Уже зараз триває обговорення щодо легітимного інтересу до персональних даних в межах оприлюдненої публічної інформації у формі відкритих даних, права на забуття, розмежування понять персональних та конфіденційних, історичних даних. Технічні аспекти функціонування сервісів, аналітичних продуктів на основі відкритих даних, які містять персональні дані, не враховані в законопроекті. 

 

9. Підхід до комунікації з розпорядники наборів даних. Трапляється так, що найбільшу критику адресують тим розпорядникам, які зробили чимало для оприлюднення наборів даних та виділили на це ресурси. Це може  демотивувати розпорядників даних. Тому важливий не тільки суворий контроль, а й належні практики конструктивного діалогу з розпорядниками, глибинне розуміння неможливості оприлюднювати набори даних. Не все – ознака корупції чи відсутності доброї волі виконувати Постанову №835.

 

 

Матеріал створений за мотивами виступів та думок експертів-учасників Конференції закритих даних  «Відкриті закриті дані: що змінилось за шість років». Конференція організована в рамках проекту RAPID, що реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури U.S. Embassy Kyiv Ukraine і, а також у партнерстві з Американськими Радами, програмою Open World Ukraine та Координаційним центром з надання правової допомоги.

Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

 

«Доступ до правди»