Місцеві розпорядники відкритих даних мають багато відмовок, щоб їх не оприлюднювати. Як правило це: не вистачає ресурсів, тобто бракує людей, а у тих, які є, бракує компетенцій, та й дані в неналежній якості. Але вимога Постанови #835 про відкриті дані чітко визначає що, де і як мають оприлюднювати органи місцевого самоврядування (далі — ОМС).

У переліку в постанові визначено набори, обов’язкові для оприлюднення на Єдиному порталі відкритих даних: це 16 наборів обов’язкових  для всіх розпорядників і близько 60 — суто для ОМС.

Команда програми «Transparent cities/Прозорі міста», яка досліджує прозорість та підзвітність найбільших міст України, проаналізувала оприлюднення розпорядниками ОМС п'яти суспільно важливих наборів відкритих даних Постанови №835 у сферах землекористування і будівельної політики, освіти, житлової політики та комунальних підприємств.

1. Публікація даних квартирного обліку громадян

​​Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» передбачає публікацію органами місцевого самоврядування даних обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік). Публікація таких даних є вкрай важливою для забезпечення прозорості житлової політики в місті — можливості громадян бачити поточний стан черги на покращення житлових умов. Однак на практиці не всі міські ради дотримуються вимог Постанови. 

Наприклад, результати дослідження стану прозорості 100 міст у 2020 році показали, що 23 міста не опублікували актуальних черг квартирного обліку, що прямо суперечить вимогам законодавства. З позитивного — окремі міські ради не тільки виконали базову вимогу щодо наявності квартирного обліку, а й додатково створили налагоджену систему подачі онлайн-заяви на покращення житлових умов з можливістю стеження за її статусом. Такі можливості вже мають жителі Білої Церкви, Дубна, Дніпра, Кривого Рогу, Львова, Мукачева, Хмельницького. Окремі міста також надавали цю послугу через посередництво порталу державних послуг igov.org.ua (Дрогобич, Кам’янське, Маріуполь). Відповідно, ці електронні системи дозволятимуть автоматизувати процеси збору та оприлюднення даних про квартирну чергу. 

2. Оприлюднення даних про розміщення рекламних засобів

Постанова № 835 передбачає публікацію даних про рекламні засоби — місце розміщення, вигляд та розміри, контактні дані особи, що розміщує рекламу, строки дії дозволу на розміщення, а також номер договору. Однак не всі міські ради дотримувалися вимог, публікуючи інформацію фрагментарно. З 50 міст, що оцінювалися в Рейтингу підзвітності 2020 року, 17 взагалі не мали оприлюднених наборів даних щодо рекламних засобів.

Ця вимога постанови не є конкретизованою щодо форматів оприлюднення даних. Наприклад, інформацію про перелік рекламних засобів можна публікувати у вигляді звичайної таблиці. З позитивного — 11 міських рад (Покрова, Маріуполя, Миколаєва, Києва, Рівного, Луцька, Тернополя, Львова, Чернівців, Одеси та Кривого Рогу) не просто виконали вимогу постанови, а й додатково забезпечили наявність даних в інтерактивному форматі. Йдеться про створення різноманітних карт, розробку і впровадження геоінформаційних систем, геопорталів, що дозволяють легко й доступно проаналізувати ситуацію із рекламними засобами в місті. 

Джерело: Геопортал  Маріупольської міської ради

3. Публікація інформації про розмір та порядок формування тарифів

Публікація інформації про тарифи на комунальні послуги, що затверджуються органами місцевого самоврядування, також передбачена Постановою № 835. Про оприлюднення даних щодо розміру та порядку формування тарифів йдеться й у Законі України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення». 

Однак не всі українські міста дотримуються законодавчих гарантій щодо публікації інформації про розмір та порядок формування тарифів. Зі 100 міст Рейтингу прозорості, у 2020 році жодне не оприлюднило інформацію про структуру й розмір тарифу для усіх наявних у місті комунальних підприємств. Водночас 96 міст або оприлюднили інформацію не для всіх КП, або вказали розмір тарифів без порядку їх формування. 

4. Оприлюднення детальних планів територій

Постанова про набори відкритих даних також передбачає оприлюднення інформації у сфері землекористування і будівельної політики. Зокрема, органи місцевого самоврядування зобов'язані  публікувати детальні плани територій. Крім цього, згідно з ч.7 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», матеріали детального плану території не можуть бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів також забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Як показали результати оцінювання прозорості у 2020 році, 19 міст зі 100 не оприлюднюють детальних планів територій. 

Як і у випадку з переліком рекламних засобів, окремі міські ради не лише оприлюднили детальні плани територій, а й створили спеціальні геопортали, які дозволяють публікацію даних та графічних матеріалів у форматі геопросторових даних та їх завантаження для подальшої обробки. Зразковими у втіленні цієї практики є міські ради Дніпра, Маріуполя, Тернополя, а також Хмельницького.

Проблемою є те, що міста оприлюднюють детальні плани територій не у потрібних геопросторових форматах. Тобто замість геопросторової інформації з координатами, користувачі отримують картинки, які неможливо без додаткової затратної роботи опрацювати, проаналізувати й повторно використати. 

5. Публікація даних реєстрації у комунальні заклади освіти

Іншою важливою вимогою Постанови є оприлюднення інформації про черги дітей у дошкільні навчальні заклади. Задля спрощення процесу отримання місця у дитячому садочку було створено загальнонаціональний сервіс Електронна реєстрація в заклади дошкільної освіти на базі порталу інформаційної системи управління освітою (ІСУО). Електронна система забезпечує подачу онлайн-заяв і дає змогу переглянути інформацію про черги в дошкільні установи та стежити за їх просуванням, що відповідає вимогам Постанови №835. Однак не всі міста користуються цим сервісом. Зокрема, станом на 2020 рік, 13 міст зі 100 не оприлюднювали дані про черги дітей у дошкільні навчальні заклади. 

З позитивного — крім базової вимоги постанови про публікацію черг у дитячі садки, окремі ОМС додатково забезпечили можливість подачі онлайн-заяви та відстеження черги у заклади середньої освіти (38 міст). Водночас 8 міст (Білгород-Дністровський, Вишневе, Дунаївці, Калуш, Подільськ, Покровськ, Світловодськ) не оприлюднюють жодної інформації про реєстрацію у комунальні заклади освіти.

Як показав аналіз оприлюднення  п’яти важливих наборів даних, далеко не всі міста за шість років чинності Постанови №835 оприлюднили таку інформацію. Найкраще виконується вимога оприлюднення інформації про черги дітей у дошкільні навчальні заклади (87 ОМС). Водночас найскладнішою для виконання залишається вимога публікації інформації про розмір та порядок формування тарифів — цю вимогу не виконує жодне зі 100 оцінених міст.

Що робити, якщо ви стикаєтеся з проблемою відсутності відкритих даних, які має оприлюднювати ОМС?

Порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 гривень).  Для захисту свого права можна скаржитись керівництву місцевої ради, Уповноваженому з прав людини, або ж іти до суду з адміністративним позовом. Для цього ви можете скористатись конструктором запитів і скарг від OpenUp для подачі запитів, скарг, судових позовів щодо доступу до публічних відкритих даних. Спочатку можна ознайомитися з наборами, які оприлюднені на Єдиному державному порталі відкритих даних, на сайті розпорядника, або надіслати запит до конкретного розпорядника щодо надання відкритих публічних даних. 

    Матеріал підготовлений у партнерстві з програмою «Transparent cities/Прозорі міста» в рамках проекту RAPID, що реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури U.S. Embassy Kyiv Ukraine, а також у партнерстві з Американськими Радами та програмою Open World Ukraine. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Вікторія Мулявка, старша аналітикиня, Богдан Балюк, аналітик, програма «Transparent cities/Прозорі міста» ТІ Україна

Довідково

ТІ Україна започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» у 2017 році. Її мета — подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити найкращі практики прозорості та підзвітності.

Програма щорічно формує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Експерти аналізують відкритість міських рад за показниками в 14 сферах. За результатами дослідження вони надають рекомендації та консультують міськради щодо впровадження найкращих практик прозорості та підзвітності місцевої влади. За чотири роки середній показник прозорості міст підвищився на 59,5%.

У 2020 році створено Рейтинг підзвітності 50 українських міст, який показує фактичний стан підзвітності органів місцевої влади. Оцінювання відбувалося за 47 показниками у 14 сферах діяльності міських рад. За результатами першого дослідження середній показник підзвітності міст — 12,5 бала.

У 2020 році у межах програми «Transparent cities/Прозорі міста» створено онлайн-платформу прозорості та підзвітності місцевої влади.