Верховний суд зобов’язав розпорядників створити інформацію і надати її на запит

18 квітня 2018 10:07

%d0%92%d0%a1%d0%a3

Адміністративна палати Верховного Суду України розглянула справу, яка стосувалась питання створення інформації, і зобов’язала розпорядника – Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України – її надати.  

У цій справі запитувач запитував інформацію про загальну кількість «вимог про надання інформації», направлених в період з 01 січня 2014 року по 23 грудня 2014 року, суб'єктам господарювання. Відмовляючи, Чернівецьке обласне територіальне відділення АМКУ зазначило, що територіальним відділенням не ведуться реєстри чи інші статистичні дані щодо кількості вимог про надання інформації, які направлено суб'єктам господарювання, а отже, він їх не надасть, бо запитувана інформація не є створеною.

Однак Верховний Суд не погодився з такими аргументами, оскільки інформація про направлення суб'єктам господарювання вимог про надання інформації зафіксована в журналі вихідної кореспонденції, а копії направлених суб'єктам господарювання вимог про надання інформації містяться в окремій папці відповідно до номенклатури справ Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Таким чином, для надання позивачу запитуваної інформації про загальну кількість направлених вимог в період з 01 січня 2014 року по 23 грудня 2014 року, розпоряднику необхідно було провести лише підрахунок кількості направлених за вказаний період суб'єктам господарювання вимог про надання інформації.
Відтак, на думку суду, безпідставними є доводи відповідачів, що для задоволення запиту позивача на публічну інформацію, необхідно було провести аналітичну обробку та/або узагальнення даних, в результаті чого було б створено нову інформацію: простий підрахунок за таких обставин, коли ведеться реєстр і відповідні документи зберігаються окремо від інших, не може вважатись створенням інформації шляхом аналізу
«Можна сперечатись з таким висновком, однак, що подобається в цьому рішенні – це те, що воно не нагадує стару судову практику по доступу до публічної інформації. Раніше в переважній більшості випадків суд просто цитував законодавство, після чого в тексті рішення одразу з’являвся висновок. Як правило такий висновок починався зі слів «Ураховуючи вищевказане…..». Часто можна було тільки здогадуватись, чому відбулась саме така оцінка фактів і чому застосування вказаного законодавства призвело до такого висновку. У цьому ж рішенні суд чітко вказав, які саме обставини призвели до висновку про те, що підрахунок кількості листів не є створенням інформації. Це означає, що за інших обставин такого висновку може і не бути», – коментує на своїй сторінці у Фб Український інститут з прав людини. 
«Доступ до правди»