Верховний Суд: Без трискладового тесту обмеження інформації є незаконним

3 жовтня 2019 10:54

Verhovnyj sud 1

Застосовувати трискладовий тест слід у всіх випадках, коли йдеться про обмеження доступу до інформації. Про це пише юристка Оксана Ващук-Огданська в огляді судової практики Верховного Суду, що стосується відновлення права на доступ до публічної інформації.

«Окремої уваги заслуговує питання застосування Судом трискладового тесту, а саме – про вимогу частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У п’ятьох справах запитувачі зверталися за судовим захистом, оскільки ВККС та ВРП обмежили доступ до запитуваної інформації. У трьох випадках інформацію віднесли до службової, у двох – до конфіденційної. Верховний Суд у чотирьох випадках відмовив у задоволенні позовних вимог, а в одному – частково задовільнив позовні вимоги, зобов’язавши розпорядника застосувати трискладовий тест і надати належну відповідь на запит на інформацію. 2 рішення з відмовами були скасовані судом апеляційної інстанції», – йдеться в огляді.

Юристка наголошує, що відповідно до пункту 6.1 постанови пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 29 вересня 2016 р. (надалі – Постанова №10) належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону №2939-VІ відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VІ.

Застосовувати трискладовий тест слід у всіх випадках, коли йдеться про обмеження доступу до інформації. Причому незалежно від того, до якого виду інформації з обмеженим доступом належить запитувана інформація.

У пункті 6.2 Постанови №10 детально роз’яснюється яким чином розпорядник повинен застосовувати трискладовий тест: «з відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:

  • ·         якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);
  • ·         у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ);
  • ·         чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону №2939-VІ).

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав трискладового тесту означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Мотивуючи відмови у позові про розкриття інформації у згадуваних вище справах, Верховний Суд зазначав:

«Аналізуючи вказане положення та беручи до уваги зміст запитуваної позивачем інформації, Суд приходить до висновку, що вона підпадає під наведені критерії обмеження, а саме: інформація про члена ВРП необхідна для неупередженого підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні».

«Розголошення вказаної інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, оскільки у відповідності до п. 10, 15 Порядку формування тестових зошитів для конкретного тестування та їх тиражування здійснюється ВККС України з дотриманням умов конфіденційності. Надання вільного доступу до такої інформації жодним чином не сприятиме формування високопрофесійного суддівського корпусу, що явно суперечить суспільним інтересам.

Шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес в її отриманні, оскільки ВККС України на постійній основі діє у системі правосуддя України, безпосередньо залучена до формування суддівського корпусу, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня, повинна сприяти укріпленню авторитету системи правосуддя, шляхом безстороннього, незалежного та ефективного виконання покладених на неї функцій».

Читайте також: Верховний Суд: Прізвища нагороджених іменною зброєю є «інформацією з обмеженим доступом»

«Оприлюднення службової інформації, що міститься у заявах про самовідвід та яка не є кінцевим самостійним рішенням, а передувала процесу прийняття рішення, а відповідно і оцінювалась в подальшому при ухваленні рішення, може завдати шкоди, яка значно переважає суспільний інтерес в її отриманні».

«З відповіді ВККСУ на запит на доступ до публічної інформації вбачається, що такий доступ був обмежений частково у зв’язку з необхідністю захистити приватну інформацію, яка охороняється законом. Більш того, ця інформація стосується приватного життя судді, отримана конфіденційно та може становити ризики для авторитету та безсторонності суду у разі її розголошення».

«Оприлюднення службової інформації, яка не є кінцевим рішенням відповідача, могла завдати шкоди, яка переважала суспільний інтерес в отриманні відповідної інформації, що підтверджується пунктом 48 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів».

«За результатами аналізу можна сказати, що Верховний Суд, здебільшого, називав заради якого інтересу обмежується доступ до інформації, тобто застосовував першу складову трискладового тесту. Проте, і як це видно з процитованих вище рішень, формулювання інших двох складових потребують суттєвого доопрацювання», - робить висновок Оксана Ващук-Огданська.

Одне з рішень, у якому Верховний Суд наголошує на правильному застосуванні трискладового тесту, винесене у справі за позовом до Одеського державного університету внутрішніх справ. Запитувач хотів отримати «повний перелік працівників, які повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх: прізвища, імені та по-батькові повністю; займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу». Однак університет відповів, що «запитувана інформація є конфіденційною і її надання може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню та запобіганню злочинам, оскільки серед працівників ОДУВС є особи, які мають особливі заслуги перед країною та спеціальні спортивні розряди, звання з контактних видів єдиноборств, різних видів стрільби, є приданими силам Головного управління Національної поліції в Одеській області при охороні громадського порядку та громадської безпеки під час масових заходів».

Читайте також: Верховний Суд: Імена працівників ВНЗ, що отримують зарплати з бюджету, є публічною інформацією

Суди усіх трьох інстанцій визнали таку відповідь неправомірною, а Верховний Суд вказав: «Колегія суддів відхиляє доводи відповідача стосовно можливого завдання шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину внаслідок оприлюднення запитуваної позивачем інформації. Відповідач, ані у відповіді на запит позивача про надання публічної інформації, ні у поданій ним касаційній скарзі не вказав якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право позивача отримати цю інформацію. Тому відмова відповідача у наданні публічної інформації з цих причин є безпідставною».

Схожі за мотивацією рішення були винесені судами трьох інстанцій у справі за позовом до прокуратури Харківської області, яка відмовилася надавати «лист Головного територіального управління юстиції у Харківській області … та додатків до нього, а також завірену належним чином копію відповіді на цей лист.» Прокуратура стверджувала, що «запитувана інформація є матеріалами службового розслідування стосовно службової особи та містить конфіденційну інформацію стосовно інших осіб». Суди перших двох інстанцій вказали на те, що розпорядник не застосував трискладовий тест, а також: «зберігання запитуваних документів в матеріалах досудового розслідування не є підставою для відмови у наданні доступу до публічної інформації.» Верховний Суд зі свого боку додав: «Суд також зауважує, що доводи скаржника щодо віднесення запитуваної інформації про вчинення посадовою особою корупційного правопорушення до конфіденційної спростовуються нормами частини 2 статті 5 Закону №2297-VI».

Із повним текстом огляду судової практики Верховного Суду можна ознайомитися тут.

«Доступ до правди»