ВАСУ не вважає переліки службової інформації правомірною підставою обмеження доступу

5 Березня 2018 12:05

ВАСУ не вважає переліки службової інформації правомірною підставою обмеження доступу. До такого висновку дійшли автори Аналізу  з доступу до інформації Вищого адміністративного суду України за 2016 рік. Дослідження провела ГО «Платформа прав людини» у співпраці з Офісом Уповноваженого з прав людини та програмою Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Загалом аналіз відзначає покращення судової практики в частині прийняття рішень щодо незаконності обмеження доступу до інформації на підставі включення її до так званих переліків відомостей, що становлять службову інформацію.

Як відомо, Вищий адміністративний суд України у своїй Постанові зазначив, що «Перелік слугує для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі, якщо застосування «трискладового тесту» в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження. Під час складання Переліку «трискладовий тест» не застосовується, оскільки йдеться про абстрактні категорії відомостей. Натомість «трискладовий тест» обов’язково застосовується у кожному випадку, коли конкретній інформації надається статус «для службового користування» (див. абзаци 2, 3 пункту 5.17 Постанови).

Аналіз практики ВАСУ показує, що періодично судам доводиться вирішувати питання про законність обмеження доступу до публічної інформації, якій надано статус службової на підставі включення до відповідного Переліку.

І якщо до ухвалення Постанови мали місце випадки, коли відмова у наданні інформації на запит із посиланням на включення її до Переліку службової інформації, визнавалась законною, після 29 серпня 2016 року Вищий адміністративний суд України залишає в силі переважно  ті рішення, які відповідають наведеним положенням Постанови.

Так, в ухвалі від 02.02.2017 року у справі № К/800/12823/16, яка стосувалась питань доступу до публічної інформації щодо надання відпустки судді, Вищий адміністративний суд, залишивши в силі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року, якою рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено, зазначив:

«З аналізу наведених положень слідує, що належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону № 2939-VІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є «для службового користування» та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1- 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ. Не може бути відмовлено у доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою статті 6 Закону 2939-VI.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст «трискладового тесту». Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою. Вирішуючи спір, апеляційний суд правильно виходив з того, що факт визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону № 2939-VІ. Інформація про відпустку судді не може бути обмежена за жодним з перелічених у частині другій статті 6 Закону 2939-VI пунктом, тому відсутні підстави для віднесення такої інформації до службової та обмеження доступу до неї.

В контексті доводів касаційної скарги про те, що доступ до запитуваної інформації обмежено відповідно до вимог наказу голови Турківського районного суду Львівської області від 15 квітня 2013 року №10 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності суду», слід зазначити, що Закон № 2939-VІ не вимагає обов'язкового складення та затвердження такого Переліку. Останній (у разі його затвердження) повинен складатися з певних категорій інформації, яка може бути віднесена до службової. При цьому перелік слугує для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі, якщо застосування «трискладового тесту» в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження.

Аналогічної позиції суд дотримався і в постанові від 15.05.2017 року у справі №800/131/17 за позовом Громадської організації (ГО) «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» до Вищої ради правосуддя про доступ до публічної інформації про розмір заробітної плати кожного члену Вищої ради правосуддя у січні 2017 року. Відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації, зокрема, з мотивів включення її до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Проте така відмова визнана судом незаконною, відповідача зобов’язано надати запитувані відомості.

Результати дослідження було презентовано 26 лютого 2018 року. Зазначене дослідження спрямоване переважно на виявлення недоліків у правозастосовні практиці судів.

 

«Доступ до правди»