З 24 лютого через війну за кордон виїхало понад 14,5 мільйонів громадян, серед яких і медпрацівники. Однак дані Національної служби здоров'я України щодо кількості лікарів, які виїхали за кордон від початку війни, виглядають суперечливо.
Про це свідчить статистика НСЗУ, надана ZN.UA у відповідь на запит щодо кількості лікарів та середнього медичного персоналу по місяцях в розрізі областей.
На початку повномасштабної війни у пошуках безпечних місць для своїх сімей з України виїхало понад 14,5 мільйона українців, які мають різні професії. За межами нашої держави опинилася величезна кількість медичних працівників, пише Алла Котляр у своїй статті для ZN.UA «Війна та схеми в медицині».
На початку листопада минулого року ZN.UA надіслало в Національну службу здоров’я України запит із проханням надати інформацію щодо кількості лікарів та середнього медичного персоналу по місяцях (із 1 січня по 1 листопада 2022 року) в розрізі областей.
«Яким же був наш подив, коли ми побачили, що за цей період загалом по країні кількість лікарів-спеціалістів… збільшилася на 4% (+4467), лікарів первинної медичної допомоги (ПМД) — на 4,2% (+1080), а середнього медичного персоналу — на 5,7% (+8961). Від’ємні показники ми побачили лише в Донецькій, Луганській та Чернігівській областях», – пише авторка.
Зокрема, якщо вірити наданим НСЗУ цифрам, то медперсонал з України з 1 січня по 1 листопада 2022 року не тільки не виїжджав, а, навпаки, приїжджав. Що можуть означати такі цифри?
За словами Котляр, такі цифри можуть означати, що НСЗУ не володіє інформацією, не знає, скільки лікарів насправді є в країні, а, отже, не може правильно сформувати Програму медичних гарантій для населення України (ПМГ). Це, своєю чергою, означає, що договори отримують лікарні, які свідомо не відповідають умовам закупівлі. Тобто, пояснює авторка, медзаклади, заявляючи, що мають необхідний медперсонал для надання тієї чи іншої медичної послуги, насправді його не мають, а оплати за пакетами одержують.
Водночас вона зазначає, що тим часом деякі лікарні отримують фінансування за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу» (ПКМУ № 1440, ст.132 (1). Це так званий «зарплатний» пакет, введений для підтримки тих медзакладів, які неспроможні виплачувати зарплати своїм лікарям та медичному персоналу в розмірі, визначеному політично.
«І тут питання: якщо НСЗУ не має достовірних даних щодо кількості лікарів і середнього медичного персоналу в країні, то яким чином НСЗУ такі дані верифікує?», – пише авторка.
Сподіваючись прояснити ситуацію з допомогою додаткових запитань, зокрема й щодо того, що є джерелом даних про кадрове забезпечення закладів при контрактуванні, а також як відбувається перевірка достовірності інформації та документів, внесених в ЕСОЗ, 15 листопада ZN.UA надіслало НСЗУ ще один запит. Через тиждень редакція отримала листа, що запит стосується надання великого обсягу інформації, отже НСЗУ продовжує термін розгляду до 20 робочих днів. Тимчасом усі терміни давно спливли, однак відповіді ZN.UA досі так і не отримало і має намір звернутися із судовим позовом до НСЗУ.
«Доступ до правди»
