Журналісти видання «Четверта влада» завдяки запиту виявили, що НАБУ закрило провадження проти місцевого чиновника, який подав недостовірні дані в декларації. Ціна питання, про яке промовчав посадовець, 8 незадекларованих мільйонів. 

Ідеться про Віталія Суховича – головного лісівника Рівненщини та депутата  Рівненської обласної ради. Минулого скликання – від Блоку Петра Порошенка, а нині від «Сили і честі», ще раніше від «Народної партії».

У січні 2020-го прокуратура Рівненської області запідозрила його у недостовірному декларуванні. За версією правоохоронців, Cухович применшив свої статки майже на вісім мільйонів гривень. При цьому з офіційних джерел він стільки заробити не міг. 

Прокурорів зацікавили 7,9 мільйонів гривень, які дружина посадовця Тетяна Сухович внесла до статутного капіталу компанії «Кайсгольц». Ця компанія продає деревину, яку купує у лісгоспів, що підпорядковані чоловіку Тетяни Сухович.

У розслідуванні «Четвертої влади» йдеться, що після відкритого провадження Сухович розлучився із дружиною, імовірно, щоб мати можливість не декларувати майно. На «колишній» дружині залишилась більшість майна: дві квартири, будинок і три ділянки. Сам розлучений посадовець отримав квартиру в новому житловому комплексі, вартість якої занизив у декларації.

Журналісти «Четвертої влади» надіслали запит до Національного антикорупційного бюро, аби дізнатися, на якій стадії перебуває розслідування щодо неправдивих відомостей в деклараціях Віталія Суховича. У відповіді НАБУ повідомило, що провадження за статтею 366-1 Кримінального кодексу щодо недостовірного декларування Віталія Суховича закрили 3 листопада 2020 року.

Але закрили не тому, що не знайшли порушення, а через рішення Конституційного суду в жовтні 2020-го, яким скасували відповідальність за брехню в декларації за статтею 366-1 Кримінального кодексу України.

Тоді директор НАБУ Артем Ситник казав в інтерв'ю UA:Перший, що через рішення Конституційного суду щодо електронного декларування Національне антикорупційне бюро закрило близько 100 справ: справи на стадії досудового розслідування, і справи, які були в суді. І додав, що поновити ці справи неможливо, бо ухвалений закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування не матиме зворотної сили.

Адвокат проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталій Гусак також пояснив, що за статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

«Коли з'являється новий закон, потрібно, щоб людина знову внесла в декларацію недостовірні відомості. Тоді НАБУ відкриває справу за новою статтею і починає нове досудове розслідування», – додає Віталій Гусак.

У грудні того ж 2020 року цю відповідальність повернули у статтю 366-2 Кримінального кодексу, а в червні 2021-го збільшили суми, за які можна понести відповідальність. Якщо до жовтня 2020-го покарати можна було за брехню в декларації на суму понад півмільйона гривень, то з червня 2021-го якщо задеклароване відрізняється від реального на суми від 1 мільйона 135 тисяч до 4 мільйонів 540 тисяч станом на 2021 рік, декларанту загрожує:

·         штраф від 51 до 68 тисяч гривень

·         або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин

·         з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо задеклароване відрізняється від реально на більше ніж 4 мільйонів 540 тисяч станом на 2021 рік, декларанта можуть покарати:

·         штрафом від 68 до 85 тисяч гривень;

·         громадськими роботами від 150 до 240 годин;

·         обмеженням волі до 2 років;

·         позбавленням волі до 2 років

·         з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Якщо задекларовані відомості відрізняються від реальних на суму від 227 тисяч гривень до 1 мільйона 135 тисяч – це адміністративне порушення (частина 4 статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення). За це порушнику загрожує штраф від 17 до 34 тисяч гривень.

«Можливо, саме час пригадати резонансні розслідування чи відкриті провадження щодо чиновників та службовців вашого міста, містечка чи ОТГ і запитати: а що з ними зараз? Хтозна, можливо, виявиться, що хтось вдало скористався тимчасовими законодавчими колізіями і уник покарання, як лісівник з Рівненщини. Пригадуйте ці історії, заходьте на «Доступ до правди» і пишіть запит, бо ж часом для справедливого завершення резонансних історій потрібна увага і контроль громади та журналістів», – каже Леся Ганжа, редакторка «Доступу до правди».

Фото: Колаж «Четвертої влади» на основі фото з фейсбук-сторінки Віталія Суховича та сайту НАБУ.

«Доступ до правди»