В Омбудсмана відмовили у відповіді на запит про штрафи: чи правомірно?

8 травня 2020 08:35

83013238 534209807191198 6553342236463988736 o

Запитувач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і попросив надати поіменний перелік керівників суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, на яких накладений штраф за невиконання Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» в частині обов'язкової публікації даних про укладені договори. Однак отримав відмову. Запит і відповідь на нього оприлюднені на платформі «Доступ до правди».

 

Як пояснила експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк, відповідь розпорядника може бути визнана правомірною. За її словами, направляючи запит на доступ до публічної інформації, слід завжди пам’ятати про те, що запитувана інформація має відповідати критеріям «готова і доступна».

«Дійсно, в межах своїх повноважень уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини складають протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за статтею 212-3 КУПАП. Проте, самі по собі ці протоколи не є документом, на підставі якого накладається штраф на посадових осіб, відповідальних за доступ до публічної інформації, в тому числі, за невиконання вимог Закону України «Про використання публічних коштів». Складені представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини протоколи направляються на розгляд суду, який встановлює факт скоєння правопорушення та накладає адміністративне стягнення. Недосконала процедура притягнення до адміністративної відповідальності (в тому числі щодо доступу до публічної інформації) часто призводить до того, що рішення судів приймаються після завершення тримісячного терміну, передбаченого КУПАП для притягнення до адміністративної відповідальності. Тоді суди не накладають штрафи (чи будь-які інші стягнення), навіть якщо факт скоєння адміністративного правопорушення доведено», – наголосила юристка.

Вона також зазначила, що Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є розпорядником інформації лише про кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення у сфері доступу до інформації, проте не створює документ, який містить поіменний перелік керівників суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, на яких фактично накладений штраф, так само як і не володіє інформацією про загальну суму штрафів, накладених та стягнутих до державного бюджету за порушення в частині обов'язкової публікації даних про укладені договори.

«Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 26 вересня 2016 року в пункті першому зазначає «визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).» До сфери повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відноситься збір статистичної інформації про суми штрафів, накладених та стягнутих до державного бюджету, та про прізвища посадових осіб, на яких було накладено штраф», – підсумувала Олексіюк.

Наостанок вона порадила запитувачеві знайти інформацію стосовно штрафів, скориставшись пошуком серед статистичних даних «Додержання вимог адміністративного законодавства» та зібрати інформацію з Єдиного реєстру судових рішень.

«Щодо пошуку прізвищ керівників суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, на яких накладений штраф, то збір інформації про таких осіб скоріше за все відбувається органами, уповноваженими на реалізацію законодавства про боротьбу з корупцією. Перелік встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень стосується в тому числі і доступу до інформації, як це передбачено в статті 60 Законом України «Про запобігання корупції», – додала експертка.

«Доступ до правди»