Адміністрація Президента відмовила Сергієві Андрушку, кореспонденту програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», у наданні інформації про зустрічі Президента України і голови Адміністрації Президента з представниками бізнес-структур, суддями, прокурорами, народними депутатами за період з 15 грудня 2016 року по 14 січня 2017 року. Про це пише Радіо Свобода.
В Адміністрації Президента пояснили, що існує спеціальне спільне розпорядження голови Адміністрації президента України і керівника Державного управління справами від 11 грудня 2015 року про порядок допуску до будинків Адміністрації президента (внесений до інструкції про охорону будинків АПУ), яким відомості про відвідувачів Адміністрації президента віднесені до інформації з обмеженим доступом.
Журналісти письмово попросили інформувати, на якій підставі дані про відвідувачів офісу президента віднесені до інформації з обмеженим доступом, та попросили надати текст цього розпорядження.
Адміністрація президента відмовилась надати цей документ, інформувавши, що він має гриф «Для службового користування».
Віднесення нормативно-правового акту, в якому визначено обмеження щодо реалізації прав людини до інформації з обмеженим доступом, прямо суперечить статті 57 Конституції України, коментує «Доступу до правди» Олександр Бурмагін, медіа-юрист ГО «Платформа прав людини».
«Відповідно до норм цієї статті, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Стосовно тих, які не доведено до відома населення чітко зазначено, вони є нечинними», – пояснює Бурмагін.
Крім того, на думку юриста, за всіма ознаками, які є в Законі України «Про доступ до публічної інформації» інструкцію, як чинний нормативно-правовий акт, в принципі не може бути віднесено до службової інформації.
Зокрема, у статті 9 Закону зазначено, що службова інформація має відповідати сукупності наступних ознак:
1) форма – внутрішньо відомча службова кореспонденція або доповідні записки або рекомендації;
2) ці внутрішньо відомчі службові кореспонденції або доповідні записки або рекомендації повинні бути пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень;
3) все це повинно передувати публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
«Очевидно, що інструкція – не містить жодної з передбаченої законом ознак», – резюмує правник.
«Доступ» також попросив прокоментувати питання, щодо того, чи є публічною інформація про те, які чиновники відвідували АП.
«Тут слід згадати, що і рішення КСУ по справі за поданням Жашківської районної ради від 2012 року і Закон України «Про захист персональних даних» передбачають, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Чи судді та депутати відвідували Адміністрацію Президента у приватних справах, не пов’язаних з виконанням функцій держави? То так і напишіть, що АП найвищі посадовці відвідують суто у приватних справах. В будь-якому випадку, мотивована відповідь розпорядника має містити не тільки формальні посилання на норми закону, які обмежують доступ, а й змістовний аналіз, чому від поширення такої інформації постраждають інтереси осіб. Чому такий захист має переваги над правом суспільства знати таку інформацію. Це, так званий, трискладовий тест з ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Про його виконання йдеться і у Постанові Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016 року. Без застосування такого тесту, відповідь АП, щонайменше не мотивована», – стверджує Олександр Бурмагін.
Нагадаємо, журналісти подавали запит у рамках підготовки розслідування «Черга на Банкову».
«Доступ до правди»
