У Нацполіції наполягають на обов’язковій ідентифікації запитувача. Чи це законно?

13 Лютого 2020 07:00

159032

Запитувачу не потрібно додавати документи, що посвідчують особу, а розпорядник інформації не має здійснювати жодних дій із перевірки особи запитувача. Про це йдеться в юридичному коментарі, розміщеному на платформі «Доступ до правди».   

Користувачка платформи Олена Грановська звернулася до Національної поліції України з вимогою надати інформацію про результати спеціальної перевірки діяльності заступників міського голови Чорноморська Георгія Нарожного та Олександра Ясніцького.

Замість відповіді їй повідомили, що «відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації», запит має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є. Відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить».

Запитувачка назвала таку відповідь незаконною.

«Прошу надати відповідь на мій запит, у разі повторної відмови буду скаржитись міністру Арсену Авакову та Уповноваженому з прав людини», – зауважила Грановська.

У свою чергу, адвокатеса, медіа-юристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко, наголосила, що така відповідь відділу публічної інформації Департаменту документального забезпечення Національної поліції України не відповідає усталеній практиці застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації». За її словами, на це звертав увагу і Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29 вересня 2016 року № 10:

«9.6. Вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв'язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти».

«Отже, надана на запит відповідь не відповідає вимогам частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та не містить жодної із передбачених законом підстав для відмови у доступі до публічної інформації. За таких умов вказана відповідь на запит є незаконною», підсумувала Опришко.

«Доступ до правди»