У Могилеві-Подільському не відповіли на запит про радників мера, неправомірно назвавши його зверненням. Адвокат Микола Гринишак пояснює, що не так з відмовою міськради.

Користувач платформи «Доступ до правди» Микола Мєщанінов звернувся до Могилів-Подільської міської ради із запитом, де просив надати йому «перелік консультантів міського голови Могилів - Подільської міської ради, яких було призначено з 01.11.2020 року по момент надання відповіді». При цьому запитувач просив вказати прізвище, ім’я, по батькові, дату призначення, дату звільнення радників і на громадській чи платній основі вони працюють.

«В разі призначення консультанта міського голови Могилів - Подільської міської ради на платній основі, прошу вказати розмір отриманої заробітної плати. розмір надбавок, премій, відрахувань тощо в розрізі помісячно», - додав запитувач.

У міськраді відповідати відмовились, а запит віднесли до звернень.

Адвокат Микола Гринишак зазначає, що поданий запит відповідає вимогам,  які передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації». Він каже, що із змісту запиту вбачається, що запитувана інформація є саме публічною і має надаватися на запити про доступ до публічної інформації.

Адвокат апелює до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де вказано, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

«Запитувана інформація є у володінні Могилів-Подільської міської ради, задокументована та створена в процесі виконання цим органом місцевого самоврядування. Так, очевидно що дана інформація може міститися в декількох документах, але це не значить, що в такому випадку запит про надання інформації має розглядатися в порядку Закону України «Про звернення громадян». Адже розпоряднику не потрібно створювати цю інформацію, чи прикладати якихось надмірних зусиль щоб її зібрати, узагальнити, тощо – вона вже в  нього є.

Крім того, судова практика в аналогічних випадках чітко визначає, що якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Це саме той випадок. Тому розпорядник протиправно застосував до даних правовідносин Закон України «Про звернення громадян». А в запитувача є всі шанси, оскарживши таку відмову до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або до адміністративного суду, все ж отримати належну відповідь на свій запит», - каже Микола Гринишак.

«Доступ до правди»