У Мінінформполітики обурилися, що Коаліція «За вільний інтернет» позивається щодо доступу

26 листопада 2018 09:54

Images

Заступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін обурився позовам Коаліції «За вільний інтернет» щодо доступу до критеріїв і методології блокування сайтів. Конфліктна ситуація свідчить, що настав час для формування прозорого механізму блокування сайтів, вважає виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Ситуацію дослідило видання «Детектор медіа».

Заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін обурився позовом Коаліції «За вільний інтернет» щодо відмови міністерства надати відповідь на запит про критерії та методологію складання списків сайтів, доступ до яких рекомендується заборонити. Про це він написав у Facebook.

Зокрема, заступник міністра пише, що кілька тижнів запрошував представницю Коаліції «За вільний інтернет» Ірину Чулівську на зустріч, однак цього не сталося.

«Ось тільки сьогодні, після години запитань до уряду я побачив новину про те, що увесь цей час Ірина була зайнята написанням позовних заяв, щоб судитися зі спробами міністерства вдіяти бодай щось з такими сайтами як rusvesna, politnavigator, nahnews та інші...», – написав заступник міністра.

«Ну, що ж... Це, на мою думку, дуже доцільне використання донорських коштів американських та європейських платників податків. Коли результатом їх витрачання є те, що Міністерство інформаційної політики України бореться не з пропагандистськими сайтами, фінансованими Московією, а судиться з українськими НГО», – додав він.

У коментарях під дописом заступника міністра Ірина Чулівська попросила його не маніпулювати та зауважила, що позов ініційований Коаліцією «через порушення закону про доступ до інформації МІПом, СБУ і РНБО, а не про «спроби міністерства вдіяти щось з rusvesna».

Нагадаємо, що Коаліція оскаржує відмову Міністерства інформаційної політики повідомити, за якими критеріями та методологією складають списки сайтів/ресурсів, які нібито поширюють інформацію «з ознаками порушення законодавства України» та доступ до яких рекомендується заборонити. Коаліція повідомляє, що такі переліки міністерство передає до СБУ, яка може виносити їх на розгляд РНБО для застосування санкцій. Свій запит Коаліція відправила 20 вересня. 

9 жовтня МІП відповів, що «критерії та методологія, на підставі яких готуються пропозиції на обговорення та надання висновку Експертною радою при МІП щодо інтернет-ресурсів, які можуть містити інформацію, що має ознаки такої, яка порушує законодавство України, має статус інформації для службового користування».

У позовній заяві юристки Коаліції «За вільний інтернет» Віти Володовської йдеться, що відмова в наданні інформації «є необґрунтованою», «суперечить закону України «Про санкції», а «запитана інформація становить предмет суспільного інтересу і не може бути обмежена в доступі».

Тому пані Володовська просить суд визнати протиправною відмову Міністерства інформаційної політики України в наданні інформації на свій запит, зобов’язати надати запитані відомості: інформацію про критерії та методологію, на підставі яких Міністерство інформаційної політики формує перелік інтернет-ресурсів, які містять інформацію, що має ознаки такої, яка порушує законодавство України, та доступ до яких рекомендується заборонити.

Зазначимо, що позови також були подані проти Ради національної безпеки і оборони та Служби безпеки України. Коаліція просила РНБО та СБУ надати копії документів з пропозиціями до застосування такого виду санкцій як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів». Коаліція зауважує, що «на підставі цих документів РНБО вимагає блокувати понад 200 інформаційних ресурсів та популярних російських соцмереж». РНБО та СБУ відповіли Коаліції, що така інформація має бути обмеженою в доступі, бо її розголошення «може завдати шкоди особі, суспільству і державі».

«Детектор медіа» телефоном звернувся до Дмитра Золотухіна по коментар щодо позовної заяви та поцікавився, чому не було надано відповідь на запит Коаліції та чи є Міністерство інформаційної політики України розпорядником запитуваної інформації. Заступник міністра попросив направити запит. «Детектор медіа» готує інформаційний запит на адресу міністерства.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що цей випадок засвідчив, що настав час для формування прозорого механізму блокування сайтів, що поширюють інформацію «з ознаками порушення законодавства України».

«Я думаю, що кожна криза – це початок якогось розвитку. Я так розумію, що основна претензія стосується саме механізму блокування таких сайтів. І громадськість турбує, що це відбувається непрозоро і незрозумілим чином. І, насправді, ми про це говоримо давно. Потрібні критерії, прозора процедура, можливість оскарження – це основне», – сказала вона «Детектору медіа».

На думку пані Романюк, наразі існує потреба ініціювати переговори між громадянським суспільством і державними органами задля вирішення порушеного питання: «Зараз саме той момент, коли треба зустріватися і говорити про це, узгодити з громадянським суспільством. Просто лишати це в такому вигляді дуже загрозливо… Ми ж не хочемо бути, як Росія, де сайти блокуються непрозоро, без жодних пояснень».

Нагадаємо, у травні 2017 році із запровадженням санкцій РНБО та Президент зобов’язали інтернет-провайдерів блокувати доступ до російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і його сервісів, а також поштового сервісу Mail.ru, ресурсів виробників програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», 1С та інших.

У травні 2018 року санкційні списки РНБО та Президента було розширено. За підрахунками «Детектора медіа», під новими санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси.

Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО. Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua).

ГО «Лабораторія цифрової безпеки» наголосила, що такий спосіб блокування є незаконним. За оцінкою цієї громадської організації, за минулий рік різні державні органи з різних сторін цілеспрямовано намагалися взяти участь в обмеженні інтернету без законних підстав. «Зокрема, багато сайтів, які зараз увійшли в новий “санкційний список”, фігурували в непублічних листах СБУ до провайдерів з “рекомендаціями” блокувати», – повідомила громадська організація.

Медійні громадські організації закликали українську владу відмовитися від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур.

Коаліція «За вільний інтернет» висловила вимогу до Адміністрації президента та РНБО скасувати президентський указ в частині блокування сайтів та залучати громадськість до обговорень ініціатив по регулюванню інтернету.

«Доступ до правди»

Джерело «Детектор медіа»