У Львівській міськраді не надають протоколи голосування: «для уникнення фальсифікації підписів та тиску»

18 Грудня 2019 07:10

%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2

Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради відмовило Олександрі Губицькій, журналістці  сайту «Наші гроші», надати на запит копії протоколів з результатами поіменного голосування членів архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та урбаністики ЛМР.

«…з метою уникнення фальсифікації підписів та тиску на членів архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики містобудівного департаменту Львівської міської ради не оприлюднює особистих рішень членів архітектурно-містобудівної ради, прийнятих ними шляхом особистого голосування», – ідеться у відповіді, підписаній начальником управління.

 

Як пояснила запитувачка, інформація з результатами голосування – це бланки голосування з підписами членів ради.

«Раніше нам дозволяли їх фотографувати, але прийшов новий головний архітектор – і заборонив, тому я написала запит», – розповіла журналістка.

Віта Володовська, медіа-юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки», вважає, що така відповідь містить спробу обґрунтувати обмеження доступу до публічної інформації потенційною шкодою, що може бути заподіяна членам архітектурно-містобудівної ради, у зв’язку з оприлюдненням результатів – зокрема йдеться про необхідність уникнення фальсифікацій підписів та тиску на членів ради.

«Проте, відповідно до статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», шкода, яка виправдовує обмеження, має бути істотною та ймовірною. У даному випадку доступ до графічного зображення підпису особи не може створити істотної загрози для прав іншої особи, адже підпис не є єдиним ідентифікуючим елементом для ідентифікації», –  коментує юристка.

Вона пояснює, що для укладення будь-яких договорів чи вчинення інших дій, які створюють юридичні наслідки, вимагається ідентифікація особи з використанням відповідних документів.

«Варто також зауважити, що суспільний інтерес знати про те, як члени ради голосують за ті чи інші рішення, у цій ситуації переважатиме, адже такі відомості сприяють громадському контролю щодо прозорості та відсутності зловживань з боку органів влади та їх представників. Тим більше, що у цій ситуації йшлось про оприлюднення результатів голосування щодо уже прийнятих рішень», –  аргументує юристка, чому згадки про тиск у даному разі є недоречними.

«Доступ до правди»