Термін має значення: аналіз рішень Верховного Суду про своєчасне надання інформації

4 жовтня 2019 13:26

Time

Інформація є продуктом, що з часом втрачає свою актуальність, тому в рішеннях Верховного Суду наголошується на важливості своєчасного надання інформації на запит. Про це пише юристка Оксана Ващук-Огданська на сайті ЦЕДЕМ в огляді судової практики Верховного Суду, що стосується відновлення права на доступ до публічної інформації.

Юристка наводить низку витягів із судових рішень:

«… отримана із місячним запізненням від відповідача інформація не мала для позивача значення, оскільки її актуальність була важливою в період подання такого запиту».

«Аналізуючи зміст вищенаведених норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд вважає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання».

«Враховуючи характер спірних правовідносин, зокрема ступінь суспільної зацікавленості у запитуваній інформації, зважаючи на неможливість відновити своєчасність надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_3, належним та ефективним захистом порушеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України права позивача є визнання такої бездіяльності протиправною».

«Ці рішення ухвалені у справах, де запитувачі оскаржували ненадання розпорядниками інформації на запит, яку останні надали, але після подання позову. Відповідачі у цих справах наполягали на тому, що порушення права позивача на момент розгляду відсутнє, оскільки інформація надана. Втім цілком виправдано ці аргументи суд відхилив як необґрунтовані, визнав протиправною бездіяльність розпорядників щодо несвоєчасного надання інформації за запитом. А також (щоправда, тільки в одному випадку) присудив судові витрати на користь позивача. Така позиція суду, на нашу думку, відповідає принципу верховенства права, а також максимально ефективно відновлює порушене право позивача. Що і є основним завданням здійснення адміністративного судочинства», – йдеться в огляді.

Водночас зазначається, що в дуже схожій справі, Верховний Суд дійшов іншого висновку і відмовив у задоволенні позову. Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ВККС щодо недотримання встановленого законом п’ятиденного строку надання інформації на запит про інформацію. Серед іншого у рішенні зазначено: «Суд не може обмежитись винятково констатацією факту порушення, оскільки суб’єкт владних повноважень не в змозі виправити пропущений ним строк для надання інформації, адже перебіг часу вже відбувся і не залежить від будь-чиєї волі».

«Із таким твердженням важко погодитись, оскільки та обставина, що порушене право позивача є невідновлюваним, не робить бездіяльність розпорядника, який його порушує, правомірною. Якщо у справі встановлено, що розпорядник порушив вимоги Закону, то його діяльність апріорі не може бути визнана правомірною, яке б при цьому право запитувача не порушувалося», – пише Оксана Ващук-Огданська.

Цілком виправдано Велика Палата Верховного Суду, діючи як суд апеляційної інстанції, визнала помилковими ці висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (діяв як перша інстанція) і скасувала це спірне рішення.

У постанові зазначено: «… висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача обґрунтованого інтересу в оскарженні до суду несвоєчасного надання інформації відповідачем є помилковим». А також: «захистити порушене право ОСОБА_4 на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача».

Із повним текстом огляду судової практики Верховного Суду можна ознайомитися тут.

«Доступ до правди»