Тарас Тарасенко: Закон про доступ потрібно осучаснити

1 Грудня 2020 07:12

125981798 221698882653721 5246228047040993425 n

Народний депутат Тарас Тарасенко прийшов в парламент з юридичного бізнесу і робота з інформацією, в тому числі публічною, — це звична діяльність в адвокатській практиці. Нині Тарас Тарасенко очолює підкомітет з прав людини Верховної ради України і активно займається розробкою законодавства в сфері прав людини, частиною якого є й доступ до публічної інформації.

Тарасенко працює в робочій групі під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ.

Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та інших законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації в Україні. Одне з завдань групи – врахувати пропозиції, які пролунали під час експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи», а фахівці, які виступили під час заходу, очолили підгрупи робочої групи.

- Чи ви писали колись запити на доступ до публічної інформації?

- Враховуючи те, що я був адвокатом, для з’ясування необхідної інформації я користувався таким інструментом як адвокатський запит. Проте наразі до мене надходять листи з проблемами людей, і вони залюбки користуються таким інструментом як запит на доступ до публічної інформації. У разі порушення їхніх прав вони мають право звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту порушеного права. Проте, слід констатувати, це специфічна функція для Уповноваженого, і, наскільки мені відомо, захистити права на доступ до публічної інформації не завжди вдається.

- А як оцінюєте нині діюче законодавство в сфері доступу? Чи потрібно його змінювати?

- Воно є термінологічно застарілим та вже не відповідає сучасним вимогам. До того ж захистити порушене право та все-таки отримати необхідну інформації доволі складно. Потрібно також знати, що вже як два роки в Європейському Союзі прийнята оновлена конвенція «108+» щодо захисту персональних даних, а також відповідний регламент GDPR. Тому законодавство потрібно узгоджувати з новими термінами та підходами до захисту персональних даних. Зараз в Комітеті ВРУ з гуманітарної політики діє робоча група, яка працює над законопроектом про доступ до публічної інформації, а на базі Комітетів з захисту прав людини, цифрової трансформації та офісу Уповноваженого ВРУ діє робоча група з розробки нової редакції закону щодо захисту персональних даних. Нещодавно члени робочих груп почали проводити спільні консультації щодо органу, що має захищати як право на доступ публічної інформації, так і персональні дані.

- У цих дискусіях ви підтримуєте ідею створення інституту інформаційного комісара чи виступаєте за посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

- Є кілька моментів щодо створення органу, який має захищати право на доступ до публічної інформації і персональні дані. По-перше, це має бути незалежний орган. Це можна забезпечити лише через внесення змін до Конституції. Вже напрацьовано два законопроекти про внесення відповідних змін, але жоден, на жаль, поки не був внесений в порядок денний.

Річ у тім, що їх потрібно вносити разом з проектами відповідних законів щодо доступу до публічної інформації інформації та захисту персональних даних. 

По-друге, зрозуміло, що цим органом не може бути офіс Уповноваженого з прав людини Верховної ради України.

Щодо того, яким саме має бути цей орган – інформаційний комісар чи комісія з контролю – однозначної позиції немає. В кожному підході є свої плюси та мінуси, також досвід інших країн свідчить про можливість використання обох підходів.

Поки остаточного рішення немає. Зараз робоча група вирішила зосередитись на функціоналі органу, обсягу його прав та обов'язків. Після цього плануємо повернутись до питання індивідуального чи колегіального підходу. Відповідні зміни в законодавство плануємо вносити в 2021 році з наданням відстрочки для адаптації до нього. Поки, на жаль, конституційна криза стала на заваді процесу прийняття рішення.

«Доступ до правди»