СБУ та МЗС не розкривають інформацію про ефективність інтернет-блокувань в Україні

21 травня 2019 11:30

%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f

15 травня 2019 року — друга річниця запровадження інтернет-блокувань в Україні, проте за цей час досі не розкриті критерії та методологія, за якими складається список ресурсів для блокування, а також не оприлюднена інформація про ефективність цих блокувань. Про це пише Digital Security Lab Ukraine.

Коаліція «За вільний інтернет» закликає владу не продовжувати практику блокувань в Інтернеті.

СБУ та МЗС, які повинні проводити аналіз ефективності впроваджених економічних санкцій, відмовляються надати інформацію про результати та ефективність блокувань сайтів. Про це свідчать відповіді на запити, отримані Коаліцією «За вільний інтернет».

РНБО, рішеннями якого запроваджувались блокування сайтів в рамках економічних санкцій, у відповідь на запит повідомила, що моніторинг ефективності санкцій «забезпечує» Кабінет Міністрів України разом з СБУ та Національним банком України.

Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України у своїй відповіді підтвердив, що СБУ робить такий аналіз, однак у наданні запитуваної інформації відмовив: «Зазначена інформація була зібрана в процесі контррозвідувальної діяльності та є інформацією з обмеженим доступом».

Секретаріат Кабміну зауважив, що не є розпорядником запитуваної інформації: «Відповідальними за узагальнення інформації про забезпечення реалізації та моніторингу ефективності санкцій визначено Міністерство закордонних справ та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України».

У свою чергу, МЗС назвало запитувану інформацію «службовою» і також відмовилося надати відповідь: «Оскільки ця інформація пов’язана із здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень, вона має бути віднесена до розряду службової і не повинна оприлюднюватися».

Коаліція «За вільний інтернет» закликає владу України відмовитись від неправомірних обмежень Інтернету та використовувати законні та прозорі способи для цього.

«Підстави та результати обмежень інтернету в Україні зараз є повністю втаємниченими. Існуючий механізм блокування сайтів є, очевидно, непрозорим та порушує українське законодавство та міжнародні стандарти прав людини. Такі обмеження можуть бути запроваджені лише за рішенням суду та за наявності обґрунтованих підстав», — каже координаторка Коаліції, Голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Ірина Чулівська.

Нагадаємо, Президентом було введено в дію три рішення РНБО про санкції (№133/2017, №126/2018, №82/2019), які, зокрема, містять «заборону Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів».

Восени 2018 року представники Коаліції «За вільний інтернет» намагались з’ясувати, за якими критеріями складають списки сайтів/ресурсів, доступ до яких пропонується заборонити. Проте і РНБО, і СБУ тоді відмовили в наданні такої інформації. В Окружному адміністративному суді міста Києва наразі триває розгляд судової справи про порушення права на доступ до публічної інформації.

Напередодні річниці блокувань ГО «Лабораторія цифрової безпеки» надіслала інформаційні запити до Служби безпеки України та Ради національної безпеки і оборони України та спитала, чи проводили вони аналіз результатів та ефективності накладення санкцій в частині блокування інтернет-ресурсів, та попросила надати відповідні документи. Зауважимо, що відповідно до статті 3 Закону України «Про санкції», застосування санкцій має ґрунтуватися на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності.

Раніше Коаліція «За вільний інтернет» публікувала юридичний аналізпро економічні санкції в частині запровадження «заборони Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів, в т.ч. субдоменів».

Коаліція «За вільний Інтернет» була створена у травні 2018 року у відповідь на постійні спроби влади обмежувати Інтернет, блокувати веб-сайти та регулювати Інтернет без врахування принципу верховенства права. До Коаліції входять ГО Платформа прав людини, ГО Лабораторія цифрової безпеки, ГО Центр прав людини «Зміна», ГО Кримська правозахисна група, ГО Центр громадянських свобод, Представництво Freedom House в Україні та Микола Костинян.

«Доступ до правди»