Служба безпеки України на запит надати копію декларації начальника Запорізького обласного управління відповіло, що це можливо лише за його згодою.

Такою є відповідь СБ України на запит громадянина Юрій Сидоренка, який просив надати електронну копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру начальника управління в Запорізькій області Хілька Олександра Анатолійовича за 2013, 2014 та 2015 роки.

У своїй відповіді СБУ зазначила, що полковник Хілько надав свої декларації до 14.02.2017 року, коли його було призначено на посаду начальника Управління СБУ у Запорізькій області, тобто у час, коли він ще «не відносився до категорії публічних осіб».

Тому, на думку розпорядника, він має у даному питанні керуватися Законом України «Про захист персональних даних» (фізичні особи, персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних), а також законом «Про державну таємницю», відповідно до якого «інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, зокрема про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, відноситься до державної таємниці».

Віта Володовська, медіа-юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), наголошує кілька спірних моментів у відповіді розпорядника. Перший момент стосується того, чи є публічною (і відкритою) інформація з декларацій, які подавались до призначення на посаду начальника Управління СБУ.

«Оскільки така інформація знаходиться у володінні СБУ – вона є публічною відповідно до ст. 1 Закону Про доступ. Незалежно від того, чи обіймала особа керівну посаду, відповідно до попереднього закону щодо запобігання корупції, обов’язок подавати декларацію мали усі посадові та службові особи СБУ, тому на відомості із попередніх декларацій Хілька О.А. також поширюються вимоги законодавства щодо відкритості», - відзначає Володовська.

По-друге, каже юристка, неправомірним є посилання СБУ на норми закону щодо відкритих даних, оскільки запитувач лише просив надати відповідь в електронному вигляді, а не у спеціальному форматі. Відкриті дані ж – це по суті масив інформації у особливому форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення. У зв’язку з цим закон встановлює певні додаткові обмеження, які, однак, не можуть поширюватись на надання відповіді у звичайній електронній формі.

Також, на думку Віти Володовської, необґрунтованим є посилання на державну таємницю.

«Закон встановлює лише загальні категорії даних, які можуть (лише можуть) бути віднесені до таємної інформації. Проте статусу державної таємниці інформація набуває лише, якщо вона внесена до спеціального Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Зазначений документ в цілому не містить в своєму переліку даних, які відповідно до антикорупційного законодавства вносяться до декларації і є відкритими в доступі. Якщо виконання певних завдань державної безпеки потребує засекречення особи та посади певного працівника, у будь-якому випадку, вся інша інформація про нього, у т.ч.  про майно та доходи,  має бути відкритою. Проте це точно не може стосуватись керівних посад СБУ, які обіймають публічні особи», - констатує медіа-юрист.

«Доступ до правди»