Рівненський суд ухвалив два небезпечні рішення щодо права на інформацію – медіаюристка

27 Вересня 2021 13:59

Суд не побачив протизаконності у відмові Рівненської міської ради надати інформацію про освіту заступника начальника управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради. Медіаюристка Людмила Опришко, ГО «Платформа прав людини», з рішенням суду не погоджується, оскільки судді не взяли до уваги наявну судову практику.

Віктор Вівсянник фігурував у розслідуваннях та публікаціях «Четвертої влади» як підписант містобудівних умов забудовникам та бізнесменам. Він постійно уникав спілкуватися з журналістами щодо своєї роботи.

При підготовці досьє посадовця журналісти «Четвертої влади» надіслали запити до міської ради, аби дізнатися його біографію. Спочатку їм відмовилися давати інформацію, а згодом все ж дали, але не повну: не вказали освіту чиновника.

Начальниця відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування та кадрової роботи Рівнеради Тетяна Костюк пояснила, що так захотів сам Вівсянник.

Через це журналісти поскаржились Омбудсману. Там скаргу отримали й віддали опрацьовувати представнику на Рівненщині Андрію Преподобному. Він склав два протоколи: на Віктора Вівсянника та Тетяну Костюк за статтею 212-3 Кодексу про адміністративне правопорушення (порушення права на інформацію).

Протоколи розглянув Рівненський міський суд, зокрема, судді Микола Бердій та Кристина Даш'ян. За інформацією із судового реєстру, обидва протоколи закрили, бо не знайшли порушення у діях посадовців.

Журналісти попросили проаналізувати рішення суду адвокатку та медіаюристку громадської організації «Платформа прав людини» Людмилу Опришко. На її думку, такі постанови суду не можна назвати ні законними, ні обґрунтованими.

У судовому рішенні стосовно справи Тетяни Костюк йдеться, що журналістки у запиті до міської ради не вказали, яка саме інформація про Вівсянника може свідчити, що він вводить громадськість в оману, але водночас вказали, що саме така інформація загалом є предметом суспільного інтересу.

Суддя Микола Бердій також зазначив у рішенні, що інформація про освіту Віктора Вівсянника може розголошуватися лише за його згоди.

На думку Людмили Опришко, суд не взяв до уваги судову практику та одну із частин статті Закону України «Про захист персональних даних».

«Суд надто вузько тлумачить правові норми, які стосуються спірної ситуації, він не застосовує ті приписи, які забороняють обмежувати доступ до відомостей про освіту чиновників, не враховує відповідну судову практику. Зокрема, суд не застосував під час розгляду справи друге речення частини 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних»: до конфіденційної інформації не належать персональні дані, які стосуються роботи людини на державній службі чи в органах місцевого самоврядування», – пояснює Людмила Опришко.

У цій справі запит стосувався освіти заступника начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, тобто особи, що уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування.

«Відомості про освіту в таких випадках мають принципове значення, адже освіта є умовою отримання посади і може свідчити про наявність чи відсутність знань, необхідних для виконання повноважень», – нагадує адвокатка.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 5.8 своєї постанови від  29.09.2016 № 10  «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» роз'яснив:

«якщо до посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов'язкові вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною».

Рішення судді Кристини Даш’ян закрити протокол щодо Віктора Вівсянника медіаюристка вважає «надзвичайно суперечливим»: адже суд спочатку наголошує на тому, що було порушення права на доступ до публічної інформації, а потім робить протилежний висновок.

«Чому суд ухвалив таке рішення, сказати складно. Але протиріччя на цьому не закінчуються. Навіть фактичні обставини цієї справи є суперечливими і суд ці протиріччя не усунув. Зокрема, з протоколу видно, що відповідальна особа не надала запитуваної інформації, в той час як суд зазначає, що надала. Чим підтверджується факт надання спірної інформації на запит, суд не зазначає. Чи виглядає таке рішення переконливим? Як на мене, ні», – каже адвокатка.

На думку Людмили Опришко, такі рішення суду створюють атмосферу безкарності за порушення права на доступ до публічної інформації.

«Отримавши їх, чиновники стають впевненішими на шляху обмеження доступу до інформації. Тому такі судові рішення є небезпечними. Такі постанови суду можна оскаржувати в апеляції або звернутися до суду за захистом порушеного права на доступ до публічної інформації. Але строки притягнення до відповідальності чиновників спливли (вони становлять три місяці з моменту порушення права на доступ до публічної інформації), тобто оскаржувати рішення немає сенсу», – каже Людмила Опришко

Однак ще не сплив строк звернення за захистом порушеного права на доступ до публічної інформації до суду. Він становить шість місяців (порушили право у березні, можна позиватись до 17 жовтня). Тому юристка радить якомога скоріше готувати позовну заяву і подавати її до суду. Вона ж допоможе «Четвертій владі» скласти цю заяву. 

 

«Доступ до правди»