«Визнати протиправною відмову Генеральної прокуратури України та начальника відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України Мілевич Лариси Володимирівни та зобовязати її надати запитувані інформацію та документи, що містять публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 1992-2013 роки Василя Присяжнюка, який у 2007 році, зокрема, був призначений заступником Генерального прокурора України - прокурором Одеської області, а також його біографічну довідку», - таке рішення прийняв Київський апеляційний адміністративний суд.
ГПУ відмовило «Агентству журналістських розслідувань», Рівне, на тій підставі, що Присяжнюка звільнено з органів прокуратури – «з огляду на що надати запитувану інформацію немає можливості».
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову «Агентства…», прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, бо на час подання запиту на Присяжнюка не поширювались вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки на момент запиту він був приватною особою, а тому умовою надання запитуваної інформації є згода декларанта та членів його сім'ї.
Натомість Апеляційний адміністративний суд зазначив, при надходженні запиту про надання інформації з обмеженим доступом розпорядник повинен застосувати вказану норму (ч.2 ст.6 Закону) та вирішити, чи є обґрунтованим подальше обмеження доступу до цієї інформації чи ні відповідно до критеріїв «трискладового тесту». При цьому, не має значення, якою була юридична підстава для віднесенні інформації до інформації з обмеженим доступом.
«Пункт 2 частини першої ст.22 Закону врегульовує питання, коли запитувана інформація не може бути надана, оскільки належить до категорії інформації з обмеженим доступом. Обмеження доступу до інформації застосовується, якщо наявні одночасно такі три умови: 1) існує законний інтерес, вказаний у пункті 1 частини другої статті 6 Закону, для захисту якого потрібно обмежити в доступі; 2) поширення інформації може завдати істотної шкоди вказаному законному інтересу; 3) така істотна шкода переважає суспільний інтерес в отриманні інформації», - йдеться у рішенні суду.
Також суд нагадав, що частиною другою ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою, проте не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Переглянути рішення по справі у Судовому реєстрі
«Доступ до правди»
