«Треба вимагати у влади відкриті дані, щоб ми мали з того користь, могли контролювати, впливати і розвивати», – говорить експертка з питань відкритих даних, координаторка ініціативи OpenUp Ukraine Надія Бабинська (Вірна). Під час вебінару «Доступ до публічної інформації у форматі відкритих даних» вона розповіла про особливості роботи з інформацією у форматі відкритих даних, навіщо це потрібно і як іноді буває непросто отримати до неї доступ.

Упродовж останніх 5 років працювала в різних проектах, які пов’язані з відкритими даними. Наголошує, що дуже важливо розуміти, якою є різниця між інформацією, даними, відкритими даними, публічною інформацією та публічною інформацією у форматі відкритих даних.

Інформація – будь-які відомості та/або дані,  які можуть бути  збережені  на  матеріальних  носіях або відображені в електронному вигляді (Закону України «Про інформацію», 1992 рік).

Дані – відомості, отримані шляхом вимірювання, спостереження, логічних або арифметичних операцій і представлені у формі, придатній для постійного зберігання, передачі і (автоматизованої) обробки.

Відкриті дані – дані, які можна вільно використовувати, повторно використовувати, поширювати будь-ким і будь-де, поєднувати.

Публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка  знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ЗУ «Про доступ до публічної інформації», 2011).

Публічна інформація у форматі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами (машиночитний формат - xls, csv, json. xml тощо), вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (зміни до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 09.04.2015).

«Якщо хтось оприлюднює на сайті міської ради відскановані документи і стверджує, що це відкриті дані, то це неправда. Бо комп’ютер не може сприймати цю інформацію, її треба заново перетворювати в машиночитний формат. Зокрема, відповідно структурувати або робити «дерево», щоб потім використовувати для машинної автоматизованої обробки», – каже Надія Бабинська.

Вона також наголошує, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. За правом доступу закон визначає два типи інформації: відкрита інформація та інформація з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова інформація). Таким чином, обмеження доступу можливе при дотриманні сукупності таких вимог:

• - виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
•  - розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
•  - шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Але тут треба розуміти, що для того, щоб розпорядник не надав інформацію, посилаючись на згадані причини, йому потрібно провести трискладовий тест і довести, що надання інформації може комусь чи чомусь зашкодити. Тим часом, органи влади досить часто ігнорують запити з проханням надати відкриті дані. 

Однак, є перелік випадків, коли розпорядник не може обмежити доступ до інформації:

• - що  стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
•  - що  зазначена у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру,
• - про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна,

·         - інформація про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.  

Бабинська також розповіла про особливості запитів на публічну інформацію у форматі відкритих даних. Вона радить завжди додавати в текст відсилку на ст. 10-1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а також згадувати  Кабміну № 835 від 17.04.2019 року:

«І обов’язково пишіть «прошу надати у відповідь публічну інформацію у форматі відкритих даних». Можете вказати бажаний формат (але це як пощастить). Також  вказуйте електронну скриньку.  Будьте готові, що доведеться купувати диск чи флешку, щоб отримати дані», – порадила спікерка і розповіла про свій досвід боротьби за відкриті дані на прикладі адвокації за повне відкриття Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб-підприємців.

Читайте також: Блог Надії Бабинської/ Реєстр Мін'юсту — чому так складно відкрите відкрите

Що ж стосується формату, то британський розробник Тім Бернерс-Лі пропонує таку градацію даних:

За словами Бабинської, українські міста наразі перебувають на рівні першої-другої сходинок, деякі міністерства вже добралися до третьої, а до четвертої та п’ятої не дійшов ніхто.

«Навіщо потрібні відкриті дані? Це сировина, завдяки якій можна створювати нові сервіси, нові продукти, нові робочі місця, економити час та бюджетні кошти і навіть зберігати життя», – каже експертка, наводячи приклади, як у США за допомогою відкритих даних розробляють сервіси для порятунку хворих на астму чи для того, щоб контролювати забруднення довкілля свинцем.

В Україні інформацію у форматі відкритих даних можна використовувати, наприклад, для того, щоб проаналізувати, як школярі здають ЗНО (у Чернівцях це було так). Або як міські служби реагують на телефонні звернення (приклад Вінниці). Тим часом, у Кропивницькому придумали, як контролювати рішення міської ради щодо озеленення міста. А цей інструмент стане в пригоді для пошуку аптек, що працюють за програмою «Доступні ліки»

Де оприлюднюють відкриті дані?

Єдиний державний портал відкритих даних 

Відкриті дані Верховної Ради України

Єдиний веб-портал використання публічних коштів 

Відкриті дані Prozorro

Єдиний державний реєстр декларацій

Київ, Харків, Вінниця, Дніпро, Львів

Усім, кого цікавить тема публічної інформації у форматі відкритих даних, Надія Бабинська радить заходити на Інфохаб, користуватися підбіркою «Корисний карантин: книги і курси з open data, data science та data visualization», а ще — послухати мотиваційну промову Тіма Бернерса-Лі.  

«Найкраще, що я бачила — це Європейський портал відкритих даних. Там і дослідження різноманітні, і навчальні курси, і приклади використання, і дані про COVID-19», — підсумувала координаторка ініціативи OpenUp Ukraine.

Вікторія Кобиляцька,

«Доступ до правди»