Правозахисна рада підтримала ще дві заяви з доступу до Європейського суду

6 квітня 2018 10:52

%d1%94%d1%81%d0%bf%d0%bb1

Правозахисна рада на 6-му засіданні вирішила надати юридичну та фінансову підтримку ще двом справам з доступу до інформації, які пройшли усі судові інстанції в Україні, а тепер готуються до оскарження в Європейському суді з прав людини.

Звернення журналіста Андрія Романенка, Краматорськ: Андрій Романенко, координатор Мережі громадського контролю «Дій!», звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України» з запитом про надання публічної інформації, а саме копій всіх договорів (з усіма додатками), що були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Сучасні платіжні рішення».

Проте «Державний ощадний банк України» повідомив запитувача, що він не є розпорядником публічної інформації, запитувана інформація є комерційною таємницею, а відтак запит не підлягає задоволенню.

Справа розглядалася у скороченому письмовому провадженні. Відповідач письмових пояснень по суті позову не надав.

Суд у процесі розгляду кваліфікував запит як звернення і дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація не є публічною, оскільки позивачем запитувались копії господарських договорів (їх ще треба виготовити, а публічна інформація має бути апріорі готовою інформацією), а також запитувана інформація становить комерційну таємницю та не є інформацією, що підлягає обов'язковому оприлюдненню.

Натомість запитувач наполягав на застосуванні ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ…», згідно з якою: «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

Оцінки цьому аргументові суд у постанові не дав.

Апеляційна скарга на це рішення задоволена не була.

Запитувач готує позов до ЄСПЛ. Справу веде адвокат Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини».

Справа журналіста інтернет-видання «Четверта влада» Дмитра Бондаря, Рівне: У травні 2015 року господарський суд Рівненської області призначив відкрите засідання зборів суддів. Відповідне оголошення було оприлюднено на сайті суду. В ньому зазначалось про запрошення ЗМІ прийти на збори і про акредитацію на цей захід. На збори суддів виносилась одне питання: обрання голови суду.

Журналіст Дмитро Бондар разом з оператором прийшли без попередньої акредитації. В оператора була відеокамера і журналісти мали намір проводити відеозйомку під час зборів суддів, фіксуючи хід обговорення та прийняття рішення про обрання голови суду.

Проте їх до зали не пустили, мотивуючи це тим, що вони не акредитовані.

Після дискусії між журналістами та головою суду, останній зайшов до приміщення, де мали відбутися збори суддів, і зачинив за собою двері.

На наступний день журналіст написав запит на доступ до публічної інформації і попросив надати йому протокол зборів суддів. Цей документ йому було надано. В протоколі зазначалося, що перед початком зборів було поставлено на голосування питання про надання згоди на відеозйомку, але судді проголосували проти.

Журналіст оскаржив протиправні дії суду та його голови до адміністративного суду. Але суди всіх інстанцій в позові відмовили.

Мотиви відмови:

1. Права журналіста не порушено, оскільки інформація, яку шукав журналіст, не є публічною.

Такого висновку суди дійшли через те, що інформація ще не була офіційно зафіксована на матеріальних носіях суду (наприклад, у протоколі зборів суду).

2. Збори суддів не можна вважати суб'єктом владних повноважень, а тому їх дії не можна оскаржувати в суд.

3. Збори суддів мали право відмовити в проведенні відеозйомки, оскільки, на думку суду, збори суддів законом наділені правом приймати рішення з приводу питань, які стосуються як внутрішньої діяльності суду, так і безпосередньо організації і проведення самих зборів.

Така аргументація порушує вимоги статті 10 Європейської Конвенції. Тому, на думку адвоката Людмили Опришко, ГО «Платформа прав людини», яка веде цю справу, вона має хороші перспективи для розгляду в ЄСПЛ.

Підтримку обом справам буде надано у рамках проекту «Ефективний юридичний захист свободи слова в Україні» виконується за фінансової підтримки Media Legal Defence Initiative.

«Доступ до правди»