Практичні поради для запитувачів: Як не перетворити інформаційний запит на звернення?

20 Березня 2020 10:16

Writingatdesk

«Коли буде відремонтована яма 2х2х1 метр в асфальті за адресою вулиця Патріарха Мстислава Скрипника, 58 навпроти в’їзду в Мегамаркет?», цікавиться запитувач у Київської міської ради.

Запит переадресували до Київської міської державної адміністрації, однак питання було сформульоване таким чином, що його можна класифікувати як звернення громадянина, а не як інформаційний запит. У цьому переконана експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк. Вона розповіла, на що варто звернути увагу та як поставити питання таким чином, щоб запит був успішним і щоб у розпорядника не було можливості розглядати його як звернення.

«Стаття1 Закону України «Про звернення громадян» встановлює, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення», – нагадала Олексіюк та дала низку практичних порад для запитувачів:

👉 У інформаційному запиті уникайте прохання роз’яснити, розглянути конкретну скаргу, вжити конкретних заходів чи врегулювати конфліктну ситуацію – це буде розцінене розпорядником як звернення громадян. Запитання: «Коли буде щось зроблене?» скоріше за все передбачає створення відповіді персонально на ваш запит, а отже запит буде розглянуто в порядку Закону «Про звернення громадян».

👉 Направляючи запит на доступ до публічної інформації слід завжди пам’ятати про те, що запитувана інформація має відповідати критеріям «готова і доступна». Це має бути досить чітко визначена інформація, документ, витяг із документу тощо. Відповідь цього розпорядника може бути визнана правомірною з огляду на те, що більшість питань, які задав запитувач, не були сформульовані належним чином.

👉 Ключова різниця між запитом на інформацію та зверненням громадян полягає в тому, що у відповідь на запит вам можуть надати інформацію, котра вже є чітко визначеною і зафіксованою у розпорядника. А от у відповідь на звернення громадян ви отримаєте роз’яснення, котре підготували спеціально для вас та тільки відносно вашої ситуації. Звідси різні строки надання відповіді (5 робочих днів на запит та до 45 днів на звернення) та різні вимоги до оформлення запиту на інформацію і звернення громадян (необхідність вказувати адресу та ставити підпис).

👉 Будь ласка, не вживайте у запитах формулювання на зразок: «Яким чином відбувається зарахування плати до бюджету міста?». Таке запитання може бути розцінене розпорядником як звернення громадянина і, відповідно, підпадатиме під регулювання спеціального Закону України «Про звернення громадян».

👉 Не слід просити в запиті «навести приклад». Розпорядник повинен чітко розуміти, яку саме інформацію ви хочете отримати, адже відповідь не по суті запиту так само підстава для притягнення працівника розпорядника до відповідальності як і відмова у наданні інформації.

👉 Якщо ви хочете подати запит на інформацію, пишіть у питаннях: «Прошу надати копію рішення/розпорядження/проекту рішення №…», «Прошу надати копію документу, який встановлює/регулює….». У інформаційному запиті уникайте прохання роз’яснити, розглянути конкретну скаргу чи врегулювати конфліктну ситуацію – це буде розцінене розпорядником як звернення громадян.

👉 Потрібна попередня підготовка – варто відкрити офіційний сайт розпорядника, до якого ви хочете надіслати запит і зробити невелике дослідження: які акти приймає розпорядник, як може називатися (хоча б орієнтовно) документ, який вас цікавить. І, звісно, не лякайтеся того, що можливо доведеться подати декілька запитів щоб отримати саме ту інформацію, яка вам потрібна.

👉 Незважаючи на те, чи розцінив розпорядник ваш лист як запит на доступ до публічної інформації чи як звернення громадянина, відповідь має надійти. Якщо відповіді немає – таку ситуацію безумовно треба оскаржувати або до вищого органу розпорядника (як у цьому випадку), або до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Слід разом з цим пам’ятати, що скарга подається в порядку Закону України «Про звернення громадянина», тому притримуйтеся будь ласка порядку подання звернення громадянина, передбаченого статтями 5-8 Закону України «Про звернення громадян».

Читайте також:

Запит, а не звернення: Чому краще не просити надати коментарі щодо документів

Ви нам більше не пишіть: як офіс Омбудсмана відповідає скаржникам

Що робити, якщо на запит немає відповіді? Поради юристки

Леся Ганжа: Інформація потрібна або моментально, або ніколи

«Доступ до правди»