Коли електронні декларації посадовців були закриті у зв’язку із воєнним станом (до грудня 2023 року), видання «Четверта влада» поцікавилось у НАЗК інформацією про те, хто з посадовців Рівненщини подав декларації за 2021 та 2022 роки, а хто цього не робив. Це потрібно було для розуміння відкритості посадовців у тилу.
Спочатку НАЗК надавало таку інформацію.
Так вийшли два матеріали: про декларування депутатів Рівненської обласної та міської рад та про депутатів районних рад Рівненщини.
Коли ж журналісти у липні 2023-го запитали, хто подав декларації з рівненських прокурорів та з керівництва обласної та районних державних військових адміністрацій – НАЗК відмовилось розкривати цю інформацію. Аргумент – якщо під час воєнного стану ворог знатиме, хто подав декларацію, а хто ні, то це якось комусь загрожуватиме.
Підписала відмову керівниця відділу комунікацій та інформаційної політики Олена Конопля. Пізніше вона пояснила, що таким було рішення її керівників.
Журналісти надіслали скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення посадовцями НАЗК права на інформацію. Але протягом п’яти місяців омбудсмен так і не склав протокол на НАЗК, відповідь на запит також не отримали.
Тож в листопаді 2023-го надіслали ще один аналогічний запит в НАЗК і отримали ще одну відмову. НАЗК відповіло, що надасть відповідь, коли відкриють реєстр декларацій.
Однак, коли відкриють реєстр декларацій, то відповідь буде непотрібна, бо інформацію можна буде взяти на сайті з деклараціями.
Оскільки журналісти просили в суду визнати дії НАЗК протиправними та зобов'язати його надати інформацію, то суд частково задовольнив позов.
16-го лютого 2024 року суддя Рівненського окружного адміністративного суду Ольга Поліщук визнала протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції, яке вирішило відстрочити надання відповіді на запит «Четвертої влади».
Суд звернув увагу на те, що вперто ігнорували у НАЗК – журналістка не просила декларації, а просила повідомити про те, чи посадовці подали або не подали декларації за 2021 та 2022 роки.
Суд стягнув із НАЗК на користь журналістки половину судового збору – 536 гривень 80 копійок.
НАЗК може оскаржити рішення в апеляції до 16 березня.
Адвокат громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов, який надавав правову допомогу у цій справі, прокоментував, чи варто було вимагати скаргою до керівника НАЗК, щоб притягнули до дисциплінарної відповідальності винних посадовців.
«У них була позиція, яка, я думаю, пішла від керівництва. Тому на нашу скаргу до голови НАЗК вони просто посміються. Нині варто дочекатися набрання чинності рішення та опісля звертатись до поліції щодо притягнення уповноважених осіб НАЗК до кримінальної відповідальності за перешкоджання законній журналістській діяльності. Також можна подати ще цивільний позов, щоб відшкодувати завдану моральну шкоду» , – каже адвокат.
«Доступ до правди»
