Офіс президента обмежив доступ до інформації про тести на коронавірус

30 Березня 2020 14:00

Народна депутатка Інна Совсун звинуватила Офіс президента у приховуванні інформації про тести на коронавірус в Україні. Про це вона заявила після того, як отримала відповідь на свій інформаційний запит.

«Ще у неділю надіслала в Офіс президента запит на публічну інформацію, з вимогою дати відповідь на такі питання:

·         - повну специфікацію та дані про виробника кожного типу тесту для виявлення COVID-19;

·         - кількість тестів кожного типу, які закупила Україна;

·         - ціну закуплених тестів (за типами тестів);

·         - інформацію про те, за чий кошт придбали ці тести.

От прочитайте текст відповіді і скажіть мені: скільки і яких тестів привезли з Китаю? 250 тисяч експрес-тестів? А тестів ПЛР? У чому складність – дати коротку відповідь і написати одну цифру? Натомість, мене інформують про принципи використання різних тестів (хоча я про це не питала), але просто пару цифр написати – не змогли», розповіла Совсун. 

Вона також повідомила, що звернеться до Уповноваженого з прав людини через порушення законодавства про доступ до публічної інформації Офісом президента.

 

«Від нас приховують, скільки Україна отримала тестів ПЛР, а саме від їх кількості напряму залежить ефективна протидія поширенню вірусу. Невідомо, що це за тести, якого виробника, за яку ціну та ким закуплені. Невідомо також, хто отримає ті 150 тисяч з доставлених експрес-тестів, які залишаться після передачі 100 тисяч ЗСУ, прикордонникам, Нацгвардії та поліції. За яким принципом їх розподілять між регіонами? Які заклади і скільки тестів отримають? Наскільки буде забезпечено потребу регіонів у тестах? Коли Україна отримає обіцяний президентом мільйон експрес-тестів? І найголовніше: чому ви приховуєте ці дані, Офіс президента України?», підсумувала депутатка.

Як пояснила медіа-юристка громадської організації «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник, Інна Совсун надіслала запит у порядку Закону «Про доступ до публічної інформації», не використовуючи свої депутатські повноваження.

«Єдина помилка – запит необхідно адресувати органу влади, а не посадовій особі. Втім, це не впливає на надання відповіді», наголосила експертка.

За її словами, розпорядник фактично не відповів на більшість питань запиту, які були сформовані лаконічно і правильно.

«Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» це вважається наданням неповної інформації та є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації. Загалом можна сказати, що відповідь розпорядника нечітка і викликає ще більше питань. Навіть відповідаючи про кількість тестів на COVID-19, розпорядник умудрився не надати конкретні цифри: 1) жодної інформації про кількість ПЛР тестів; 2) не вказано скільки ж експрес тестів все таки прибуло (чи 250 тисяч, які становлять «першу партію», чи більше?

Фактично у відповіді розпорядник вказав тільки види тестів (експрес-тести та для ПЛР), які прибули з КНР, та не зазначив їх специфікацію та виробника, як того просила запитувачка. А також жодної інформації про вартість тестів і за чиї кошти вони були закуплені. Варто зазначити, що із офіційних повідомлень багатьох державних органів та ЗМІ ми можемо зробити висновок, що купівля вказаних тестів здійснювалась за бюджетні кошти. Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» доступ до такої інформації (інформації про розпорядження бюджетними коштами) не може бути обмежено. Натомість розпорядник вказав іншу інформацію, яку запитувачка не просила (це відповідь не по суті запиту)», – наголосила Буртник.

Вона також додала, що у випадку, якщо Офіс президента не володіє частиною запитуваної інформації, він був зобов’язаний повідомити про це запитувачку і відповідно до статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» переслати запит до того органу влади, який нею володіє.

«Проте розпорядник не пересилав запит, не відмовляв у наданні інформації, а проігнорував частину його питань. Отже, у даному випадку було порушено право запитувачки на інформацію», підсумувала медіа-юристка.

«Доступ до правди»