Офіс Омбудсмана відмовився рахувати букви «а» на вимогу запитувача

25 вересня 2017 13:54

Maxresdefault

Секретаріат Уповноваженого з прав людини у відповідь на запити, у яких запитувач вимагав порахувати літери «а» в офіційних документах офісу Омбудсмана, відповів, що не володіє даною інформацією у фіксованому вигляді.

«Суттєвою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація на матеріальному носії. …повідомляємо, що Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини інформацією у фіксованому вигляді по критеріях, заданих у вашому запиті, не володіє», - ідеться в офіційних відповідях.

Згідно з термінами, визначеними у ЗУ «Про доступ до публічної інформації», відповіді на обидва запити надійшли через 5 робочих днів.

Попередньо запитувач надіслав до Офісу Омбудсмана два аналогічні запити.

В першому просив надати:

1. Кількість букв «а» в кожному рядку Порядку здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

2. Кількість букв «а» в кожному рядку біографії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

3. Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017, у назві якого найбільше букв «а».

У другому просив надати копії наказів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017 рік, в назвах яких букв «а» більше 4, але менше 7.

Ірина Кушнір, представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, у коментарі «Доступу до правди» кваліфікувала дану ситуацію як тролінг державного органу та зловживання правом на доступ до публічної інформації.

За її словами, трапляються ситуації, коли від одного незадоволеного запитувача на орган надсилаються сотні запитів на тиждень.

«Як свідчить практика метою таких запитів є не отримання інформації, а звичайна помста керівництву органу через притягнення їх до відповідальності за несвоєчасні відповіді», - говорить Кушнір.

Також у її практиці траплялися «тролінги» від запитувачів про кількість пальців на руці у керівника або колір його очей.

«На мій погляд, такі запитувачі нівелюють саму суть права на доступ до інформації, викликають негативне ставлення у державних органів до необхідності такого права взагалі. Саме це провокує дискусії щодо необхідності законодавчого передбачення відповідальності за зловживання правом на доступ до публічної інформації. Тому варто пам’ятати, що такі дії можуть призвести до досить ризикованих для системи наслідків», - прокоментувала Ірина Кушнір.

 

«Доступ до правди»