Відмови, відписки й неповна інформація: чому надмірні запити – це неефективно

28 листопада 2019 07:06

%d0%91%d1%83%d1%80%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba2017

Часто причиною відмови чи неповної відповіді на інформаційний запит є те, що запитувач чи запитувачка просять надати занадто багато інформації. У цьому переконана медіа-юристка громадської організації «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник.

Вона проаналізувала запит щодо зловживань у публічному акціонерному товаристві «Укрпошта» та пояснила, чому Міністерство інфраструктури не надало на нього вичерпну відповідь. Запит і коментар розміщені на платформі «Доступ до правди».

«Інформація та документи, які просив надати запитувач, є публічними та відкритими у доступі. І Міністерство інфраструктури, що отримало запит, повинно при вирішенні питань щодо доступу до інформації керуватися Законом «Про доступ до публічної інформації». Тобто Міністерство повинно надати на запит ту інформацію/документи, якими володіє, а щодо решти питань – переслати належному розпоряднику. У даному випадку Міністерство не розглядало запит, а перенаправило його до ПАТ «Укрпошта». Навряд чи воно не володіє ніякою інформацією, яку запитували, адже ПАТ «Укрпошта» входить до сфери його управління. Таке пересилання порушує вимоги Закону «Про доступ до публічної інформації», – зауважила медіа-юристка.

Читайте також: Запит, а не звернення: Чому краще не просити надати коментарі щодо документів

Вона також визнала, що запит стосується дуже великої кількості питань.

«Важко навіть уявити кількість документів про всі перевірки здійснені щодо Укрпошти чи перелік «об’єктів житлового фонду та інших непрофільних активів». Щоб надати таку кількість документів та інформації розпоряднику доведеться витратити значну кількість ресурсів, як часових, так і людських. Це є надмірним навантаженням на його роботу. Надмірні запити часто стають причиною відмов, відписок або надання лише частини інформації. Тому для запитувача дуже важливо формулювати точні і лаконічні запити. Перед тим, як їх надсилати, варто пошукати інформацію в інтернеті, зокрема, на офіційному сайті розпорядника можна знайти багато з того, що цікавить. Наприклад, інформація про зарплати є в електронних деклараціях на сайті НАЗК», – наголосила Христина Буртник.

Крім того, вона порадила запитувати одним запитом конкретний документ і не ставити надто багато питань. Також не обов’язково цитувати національне законодавство чи міжнародні документи. Це не впливатиме на розгляд запиту.

«Запитувач звичайно має право запитувати інформацію у формі таблиці чи якомусь іншому форматі. Проте, потрібно пам’ятати, що розпорядник не зобов’язаний створювати інформацію на запит і аналізувати її, а отже, може надати інформацію у тій формі, у якій він нею володіє», – зазначила Буртник.

Читайте також: Верховний Суд: Без трискладового тесту обмеження інформації є незаконним

«Щодо відповіді Укрпошти, то не з усіма твердженнями можна погодитись. Наприклад, що Укрпошта не розпоряджається бюджетними коштами чи що не володіє суспільно важливою інформацією. Щодо тих документів, які відмовились надати через конфіденційну інформацію та комерційну таємницю, то можемо зазначити, що у відмові не вказано мотивацію і не застосовано «трискладовий тест». Також у цьому випадку розпорядник повинен був надати документи із вилученням обмеженої у доступі інформації» – додала медіа-юристка.

За її словами, відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації», будь-яке відсилання до загальнодоступних джерел вважається незаконною відмовою. Розпорядник повинен був надати інформацію на останні питання запиту, а не відсилати запитувача на свій сайт.

«Доступ до правди