Мінкульт не оприлюднює інформацію у форматі відкритих даних. Що робити?

6 травня 2020 08:39

C39e37ca16bb406782f5121e989ac45a

Запитувач Денис Губашов звернувся до Міністерства культури, молоді та спорту України з проханням оприлюднити актуальну версію Державного реєстру нерухомих пам’яток України у форматі відкритих даних у структурованому, машиночитаному вигляді на Державному порталі відкритих даних. Розпорядник відповів, що «працює над розміщенням», однак досі не оприлюднив дані. Запит і відповідь розміщені на порталі «Доступ до правди».

Як пояснила експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк, насправді запит Губашова є по своїй суті зверненням, а тому відповідь розпорядника можна оскаржити, але з урахуванням деяких зауважень.

«Відповідно до статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації (в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом)

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Разом з цим стаття 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Отже, якщо слідувати логіці закону у відповідь на запит розпорядник повинен надати інформацію безпосередньо запитувачеві. І хоча форма надання відповіді обирається запитувачем (виготовлення копій документів, сканованих копій або ознайомлення з документами в приміщенні розпорядника), все ж оприлюднення інформації на сайті, на мою думку, не слід вважати формою надання інформації у відповідь на запит», – наголосила Олексіюк.

Вона переконана, що Губашов насправді написав звернення, адже у відповідь розпорядник публічної інформації має вжити заходів оприлюднити набір даних на порталі відкритих даних.

«Проте розпорядник прийняв його до розгляду і надав відповідь і вона не відповідає вимогам, які Закон України «Про звернення громадян» висуває до органів та посадових осіб, котрі розглядають звернення. Так, стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» зазначає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень. Таким чином відписка «міністерство працює над розміщенням реєстру» не є належною відповіддю на це звернення. Міністерство принаймні повинно було поінформувати скаржника про те, які заходи будуть вжиті, коли відбудуться події, спрямовані на відновлення порушеного права та осіб, відповідальних за виконання цих дій. Навіть якщо такий запит вважати все ж запитом на доступ до інформації (як власне вчинило Міністерство) - така відмова все одно є протиправною, адже є відповіддю не по суті запиту», – пояснила медіа-юристка.

Вона також порадила оскаржити цю відповідь до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання права на інформацію, проте не як порушення права на доступ до інформації, а як порушення права на звернення.

«Щодо наданні інформації у форматі відкритих даних у відповідь на запит, раджу подивитися судову практику»,  – підсумувала Олексіюк.

«Доступ до правди»

Читайте також:

Публічна інформація у форматі відкритих даних: чому це важливо і як її отримати?

Блог Надії Бабинської/ Реєстр Мін'юсту — чому так складно відкрите відкрите

Практичні поради для запитувачів: Як не перетворити інформаційний запит на звернення?

Запит, а не звернення: Чому краще не просити надати коментарі щодо документів

Що робити, якщо на запит немає відповіді? Поради юристки

Леся Ганжа: Інформація потрібна або моментально, або ніколи