Мар’яна Безугла: Важливо конкретизувати поняття «публічної інформації»

24 Грудня 2020 07:30

Мар’яна Безугла була обрана до Верховної ради від партії «Слуга народу». До цього вона працювала лікаркою, була на фронті, співробітничала з Міністерством оборони – спочатку в Проектному офісі реформ Міноборони, потім – як керівниця програми «Реформа системи медичного забезпечення збройних сил України». Наразі є заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також головою підкомітету запровадження цінностей та стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості.

Ми поінформували народну депутатку про діяльність робочої групи під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ. Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та низки інших законопроектів.  Одне з завдань групи – узгодити українське законодавство з доступу з положеннями нещодавно ратифікованої Конвенції Тромсо (доступу до офіційних документів).

Законопроект № 2381 пропонує достатньо суттєві правки до Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема:

 удосконалення визначення публічної інформації;
 підвищення штрафів за порушення права на доступ до публічної інформації;
 можливість направлення протоколу про адміністративне порушення посадовій особі поштою. Це усуне проблему вручення оформленого відповідно до закону протоколу у випадку небажання посадових осіб зустрічатись з контролюючим органом;
 посилення захисту викривачів;
 і нарешті до вирішення питання про створення окремого Уповноваженого з питань захисту права на доступ («інформаційного комісара») до публічної інформації пропонується значно розширити повноваження Уповноваженого з прав людини.

 

Чи користувалися ви законом «Про доступ до публічної інформації»? Яким був цей досвід?

Так, звісно, я користувалася згаданим законом, і до депутатства, і після обрання, адже оперативний збір інформації є важливим етапом для ухвалення остаточних рішень з того чи іншого питання.

Запитувану публічну інформацію часом отримувала, іноді – ні. Деякі розпорядники публічної інформації відповідали швидко та в повному обсязі, але були й такі, які переадресовували мій запит до інших суб’єктівї, подовжували термін розгляду запиту, надавали інформацію не в повному обсязі, або й просто писали зовім не про те, про що їх запитували.

Що, на вашу думку, треба змінити у чинному законодавстві з доступу?

Зміни повинні відбутися, і  це однозначно. Вважаю, що необхідно закріпити  надання інформації саме тим суб’єктом, до якого був адресований запит на публічну інформацію. Також необхідно посилити відповідальність за ненадання, надання не в повному обсязі інформації, що є публічною, та  переадресацію  запиту. Також важливим є конкретизувати поняття «публічної інформації», щоб більше не виникало жодних питань і маніпуляцій щодо цього.

Чи підтримуєте ідею створення інститут інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації?

Так, цілком  підтримую таку ініціативу, вважаю, що вона доцільна і цілком на часі.

«Доступ до правди»