Про те, як платформа «Доступ до правди» допомагає громадянам отримувати важливу інформацію, що стосується їхнього життя та коштів, редакторка «Доступу до правди» Леся Ганжа розповіла у ефірі програми «Сьогодні.Вдень» в ефірі Українського радіо.
Галина Бабій: Для того, щоб отримати публічну інформацію, людина має зробити чотири простих кроки. Що це за кроки?
Леся Ганжа: Давайте почнемо спочатку. Право на публічну інформацію є у всіх нас, при цьому органи влади є лише її розпорядниками. Тож, якщо нас цікавить якась конкретна інформація, наприклад, скільки грошей на лікування коронавірусу отримала конкретна лікарня, то ми можемо писати запит до конкретного розпорядника і запитувати про це. В даному випадку це може бути або лікарня, або орган місцевої влади. Тому коли говоримо про конкретні кроки, то треба спершу розібратись, в кого запитувати. Бо ж так кортить написати до Міністерства охорони здоров’я, бо вони ніби мають знати. Але якщо ж ми і помилимось, то по закону нам скажуть: «Ми не розпорядник, а розпорядник – ось і ми йому переслали ваш запит».
Галина Бабій: Що є публічною інформацією?
Леся Ганжа: Наприклад, це інформація про публічні фінанси. Це те, що найбільше завжди цікавить людей. Скільки було виділено на ремонт мого під’їзду, ділянки дороги, скільки коштував ремонт водогону, покажіть проектну документацію... Це все те, на що виділялись державні фінанси. До речі, маємо право запитувати не лиш про державні гроші, а й про майно громад. Бо часто комунальні підприємства заявляють, що вони не зобов’язані повідомляти, як вони формують тарифи, обирають підрядників, з якими працюють тощо. Але це не так, це ваші гроші, майно вашої громади і ви маєте право знати, куди їх витрачають.
Галина Бабій: А хто є розпорядниками публічної інформації?
Леся Ганжа: Це державні органи, органи місцевого самоврядування, а також всі ті, хто має суспільно важливу інформацію. До речі, з приводу трактування закону. В пострадянському праві люблять чіткі санкції: вкрала 5 колосків на колгоспному полі – отримай 5 років тюрми, 10 колосків - 10 років тюрми. А закон «Про доступ…» - не такий. Він заявляє: давайте балансувати інтереси. Але наголошую ще раз: запитуйте і отримуйте відповіді, бо ж розпорядники не володіють цими даними, а лише розпоряджаються.
Галина Бабій: З якими запитами найчастіше звертаються і хто ці громадяни?
Леся Ганжа: Надіслати запит може будь-хто. До 2011 року могли звертатись лише журналісти і це був наш, журналістський, привілей. Тому це величезний прогрес. Про що запитують? От, до прикладу, в школі захотіли зібрати гроші на вікна. А ви чули, що начебто у райвідділі освіти виділяли гроші на вікна. Пишете запит, отримуєте відповідь, що так, вікна в цій школі профінансовані вже і маєте аргумент, аби заявити, що здавати гроші на вікна ви не будете.
Зараз дуже багато запит про COVID-19 і гроші, виділені на боротьбу з коронавірусом.
Галина Бабій: Що цікавить людей в цій темі передусім?
Леся Ганжа: Наповненість лікарень – головне! Наявність і кількість апаратів ШВЛ. До речі, є такий запитувач ГО Charity Tuner, які разом із командою YouControl створили цікавий сайт-карту благодійної допомоги для медзакладів України. І там можна глянути, що є в лікарнях зараз. Бо ж як запитаєш, таку відповідь і отримаєш! Часто люди запитують скільки виділено, а цікавить їх, скільки є. Тут запитують правильно і можна оцінити, на що можна розраховувати у лікарнях.
Галина Бабій: А за який час розпорядник має дати відповідь?
Леся Ганжа: 5 робочих днів. Але є для окремих випадків, обгрунтованих суспільною необхідністю, варіант скорочений – 48 годин. Я знаю запитувачів, які наполягали на праві отримати інформацію так швидко, і їм це вдавалось. Але радимо шукати спільну мову з розпорядником, бо ж це теж люди. говорити по-людськи і пояснювати, що треба раніше. Тоді висока імовірність, що вас почують і підуть назустріч.
Галина Бабій: Чи є по регіонах, маленьких містечках, інформація, як знайти платформу «Доступ до правди» і як нею користуватись?
Леся Ганжа: На жаль, ми не можемо провести велику інформаційну кампанію, щоб донести цю інформацію до кожного, але знайти нас насправді нескладно. Наш сайт розміщений на платформі «Української правди», у меню є кнопка переходу на наш сайт «Доступ до правди».
«Доступ до правди»
