Скільки київських шкіл мають «тривожну кнопку», тобто сигналізацію на випадок критичних ситуацій, дізнавалися журналісти видання «Фокус».
Станом на 24 листопада 2021 року в Києві функціонувало 425 установ загальної середньої освіти комунальної форми власності та ще 145 – приватної форми власності. Про це стало відомо з відповіді Департаменту освіти та науки Київської міської державної адміністрації (КМДА) на запит «Фокусу».
Крім того, у відомстві повідомили, що установи столиці забезпечені охоронно-тривожною сигналізацією «Тривожна кнопку». Втім, у якій кількості шкіл такі сигналізації, в департаменті не уточнили.
Департамент муніципальної охорони КМДА у відповідь на запит «Фокусу» повідомив, що КП «Муніципальна охорона» займається адресною охороною об'єктів комунальної власності. Перелік таких об'єктів затверджено розпорядженнями міської державної адміністрації №384 від 5 березня 2019 року та №2159 від 13 жовтня 2021 року.
Станом на кінець листопада по Києву до такого переліку внесено 334 об'єкти, з яких 263 — заклади освіти. У департаменті запевняють, що співробітники КП «Муніципальна охорона» цілодобово спостерігають за станом тривожної сигналізації у 238 освітніх закладах міста, «надсилають групи швидкого реагування та надають послуги з обслуговування систем охоронної та тривожної сигналізації». З цих установ 104 є школами, ліцеями та гімназіями.
Крім того, розповіли в департаменті, КП «Муніципальна охорона» займається облаштуванням пультової охорони ще у 25 установах Дарницького району Києва. У 2022 році до переліку об'єктів планують додати низку освітніх закладів Деснянського району столиці.
Експертка з питань безпеки дітей Олена Лізвінська в коментарі «Фокусу» каже, що наявність «тривожних кнопок» в освітніх закладах — це надзвичайно важливий елемент для забезпечення безпеки учнів, педагогів і персоналу.
«Якщо до школи заходить озброєна людина, то люди похилого віку, які, як правило, сидять на вахті, починають переживати, у них відбувається викид адреналіну. Вони змушені згадати номер телефону та пояснити поліції, що відбувається, щоб диспетчер міг адекватно відреагувати. Замість захисту дітей їм потрібно витрачати час на те, щоб зв'язатися з правоохоронцями», — пояснює експертка.
Якщо в освітньому закладі є «тривожна кнопка», вахтер може її швидко натиснути і викликати правоохоронців.
Експертка каже, що першочергово контролювати ситуацію щодо безпеки в школах необхідно батькам: їм варто приходити до навчальних закладів і дізнаватися, чи є там «тривожні кнопки», відеокамери й інші засоби, що допомагають забезпечувати безпеку дітей.
«Мені взагалі незрозуміло, чому батьки, віддаючи дітей до якоїсь школи, не моніторять питання безпеки, не дізнаються заздалегідь, що і як відбувається. На другому місці — безпосередньо самі вчителі та дирекція закладу. Частина представників сфери освіти розуміють, що в питанні безпеки дітей є недоліки... Але якщо щось міняти, то це ж зайва робота... Ну а в разі чого... Ну що вони робитимуть, коли станеться, тоді й щось думатимуть... Це в нас поширена практика в питаннях дітей і підлітків. Ненормальна норма нашого суспільства», — зазначає Лізвінська.
А чи цікавились ви, наскільки безпечною є школа та садочок для ваших дітей, як обладнані засобами спостереження та охорони? Якщо досі ні – то пишіть запит у конкретну школу або відділ/департамент освіти і запитуйте.
«Доступ до правди»
