Головний департамент забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України відмовляється оприлюднювати нагородні листи через захист персональних даних. Про це йдеться у відповіді Адміністрації Президента на запит користувача «Доступу до правди».
Запитувач просив надати копію нагородного листа Гереги Олександра Володимировича та Кулика Костянтина Геннадійовича. При цьому зазначив, що просить копії листів без даних, що містять конфіденційну інформацію про особу.
Розпорядник у відповіді спочатку зазначив, що у нагородних листах є персональні дані і надати їх на запит неможливо, згідно із ЗУ «Про захист персональних даних» та ЗУ «Про інформацію».
На повторний запит Адміністрація Президента надіслала копії подань про нагородження, повторно відмовившись надавати нагородні листи.
У рамках проекту «Юридичні коментарі», ситуацію прокоментувала юрист «Центру демократії та верховенства права» Христина Буртник:
«Безсумнівно запитувач має право отримати копії нагородних листів, адже це публічна інформація. Також у запиті було правильно наголошено на частині 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка фактично встановлює, що якщо у запитуваному документі міститься інформація з обмеженим доступом (у даному випадку конфіденційна), то документ повинен бути наданим з вилученням такої інформації. Це можна зробити, зокрема, шляхом ретушування замальовування тощо.
І хочу звернути увагу, що ця норма Закону є обов’язковою для розпорядників та не містить винятків. Документ повинен бути наданим.
Те, що Адміністрація Президента надіслала копії інших документів, не можна розглядати як належне виконання Закону. По суті у наданні запитуваної інформації було відмовлено.
Щоб отримати інформацію запитувачу слід оскаржити відмову. Є декілька шляхів, як можна це зробити.
1. Скарга до Голови Адміністрації Президента
Скаргу потрібно писати на дії керівника департаменту, за підписом якого була надіслана відповідь. У ній слід викласти суть порушення та прохання надати запитувану інформацію. Також можна просити притягнути особу до дисциплінарної відповідальності.
2. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
У зверненні також потрібно описати суть порушення права на доступ до інформації. За Вашим зверненням Уповноважений розпочне своє розслідування і складе протокол про вчинення адміністративного правопорушення (за порушення вимог Закону «Про доступ до публічної інформації»). Його направлять його до суду. Якщо протягом цього часу не пройде більше 3 місяців, то суд може накласти на цю особу, з вини якої сталось правопорушення, штраф. СУД НЕ ЗОБОВ'ЯЖЕ надати інформацію.
У цьому випадку як і під час «розслідування» Уповноваженим, так і на стадії судового розгляду сторона може піти на примирення і надати інформацію. Тому таким способом все ж варто скористатись.
Скаргу до Уповноваженого потрібно надіслати якомога швидше, до неї додати запити і відповіді розпорядника. Якщо пройде більше 3х місяців з дня отримання відповіді, то суд може визнати порушення Закону, але закриє справу через пропущення строку притягнення до відповідальності.
Плюс цього виду оскарження - він безкоштовний.
3. Позов до адміністративного суду
До суду потрібно звернутись не пізніше 6 місяців з моменту отримання відповіді. Окрім того, подаючи позов запитувачу доведеться сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Суд може прийняти рішення і зобов'язати розпорядника надати інформацію. Судове рішення буде виконуватись у примусовому порядку із залученням органів виконавчої служби.
Але до закінчення процесу може пройти й рік і більше, якщо рішення буде оскаржуватись відповідачем.
Кожен із варіантів оскарження має свої плюси та мінуси, які запитувачу слід врахувати з огляду на власні можливості. Також можна скористатись декількома шляхами оскарження одночасно. При цьому слід пам’ятати, що:
- Скарга до керівника може «скоротити» строк позовної давності для оскарження до суду. Якщо позивач звернувся з такою скаргою, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність розпорядника інформації.
- Уповноважений ВРУ з прав людини зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду».
Нагадаємо, Костянтин Кулик обіймає посаду заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України, а Олександр Герега очолює підкомітет з питань тарифного та нетарифного регулювання Комітету ВР з питань податкової та митної політики.
«Доступ до правди»
