Хто оплатив зовнішню рекламу: як правильно запитувати

22 Жовтня 2020 11:05

Dsc 0389

Міська рада Кременчука відповіла відмовою за запит журналістки ЕСПРЕСО Тетяни Шустрової щодо даних про оплату зовнішньої реклами-передвиборчої агітації. Медіаюристка Віта Володовська проаналізувала ситуацію і розповіла, хто ж в ситуації неправий.

Редакція програми журналістських розслідувань «ШУСТРОВА LIVE» звернулась до міської ради міста Кременчука із запитом щодо розміщення реклами «За майбутнє» на зовнішніх носіях.

Запитували про кількість і вартість бордів «Кременчук за майбутнє», а також «Партія Малецького за майбутнє» та «За майбутнє партія Малецького», чи є це соціальною рекламою, з яких коштів вона фінансується. Запитували також, «скільки коштів було витрачено на макети, друк та розклеювання листівок з написом «За майбутнє» на дошках рекламних оголошень багатоквартирних будинків в Кременчуці».

Запитувач також поставив і наступне питання: «Якщо реклама не соціальна - хто замовив і оплатив всі борди та листівки «За майбутнє»?»

При цьому у запиті просили надати відповіді у вигляді відеоінтерв’ю.

«У даному випадку запитувачі очевидно зверталися за відеокоментарем до міського голови не щодо питань виконання його повноважень, а у зв'язку з його статусом як кандидата на виборах. У будь-якому разі, отримання відеокоментаря не гарантується правом на доступ до публічної інформації. В цілому, оскільки журналісти просили саме відеокоментар від мера, то це дійсно важко розглядати як запит на публічну інформацію. Навіть якщо питання стосувалися б інформації, що була у розпорядженні виконавчого комітету - у запитаній формі ці відомості були відсутні. Тому формально говорити про порушення законодавства про доступ до публічної інформації тут складно», – каже медіаюристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська.

Читайте також: Чому не варто просити відеокоментар у запиті на публічну інформацію

І справді – відповісти на запит у міській раді відмовились.

«Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була зафіксованою, отриманою або створеною лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов’язків і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію чи надавати роз’яснення. У зв'язку з тим, що Кременчуцькою міською радою Полтавської області, виконавчим комітетом не створювались запитувані вами документи, надати такого роду інформацію не є можливим», – повідомили у міськраді Кременчука.

Там також додали, що не зобов’язані «створювати запитувану інформацію, а відтак, надати її на запит немає можливостей».

Віта Володовська зауважує, що варто проаналізувати статус інформації, що запитувалась.

«Загалом виконавчий орган ради відповідно до своїх повноважень справді може не володіти запитаними відомостями. Видача дозволів на розміщення зовнішньої реклами не передбачає отримання інформації про походження коштів на оплату, витрати чи ведення обліку зовнішньої реклами з урахуванням її змісту. З іншого боку, виконавчий комітет може бути розпорядником інформації про те, хто був замовником та скільки сплатив за розміщення реклами, якщо вона розміщувалась через тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності. Крім цього, якщо відповідна реклама розміщувалась за кошти місцевого бюджету як «соціальна реклама» (що може свідчити про порушення законодавства) – така інформація є предметом суспільного інтересу і не може обмежуватися в доступі. Варто також звернути увагу, що позиція виконавчого комітету про те, що вони можуть надавати лише ту публічну інформацію, яку вони створили, суперечить визначенню публічної інформації, яке охоплює будь-яку інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника, незалежно від того, хто її створив.

Але якщо оцінювати відповідь комітету з точки зору самої інформації - то їх відповідь є нечіткою і суперечить закону про доступ до публічної інформації. Незрозуміло, чи в них взагалі відсутня будь-яка інформація щодо реклами «За майбутнє» чи вони просто хибно тлумачать закон щодо визначення публічної інформації», – каже Віта Володовська.

«Доступ до правди»