Іван Чайківський: Закон має посилити відповідальність за ненадання інформації

28 Грудня 2020 09:00

Chajkivskyj 800x445

Іван Чайківський був обраний народним депутатом у 2019 році по 165 округу (Тернопільська область) як самовисуванець та член Аграрної партії України. У травні 2020-го змінив партійну приналежність та вступив до новоствореної партії «За майбутнє».

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

До Верховної ради був депутатом Тернопільської районної ради від Партії регіонів, був членом партії та очолював однойменну фракцію у районній раді.

Займався підприємницькою діяльністю в агросекторі.

Ми поінформували народного депутата про діяльність робочої групи під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ. Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та низки інших законопроектів у сфері доступу до інформації.  Одне з завдань групи – узгодити українське законодавство з доступу з положеннями нещодавно ратифікованої Конвенції Тромсо (доступу до офіційних документів).

Законопроект № 2381 пропонує достатньо суттєві правки до Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема:

 удосконалення визначення публічної інформації;
 підвищення штрафів за порушення права на доступ до публічної інформації;
 можливість направлення протоколу про адміністративне порушення посадовій особі поштою. Це усуне проблему вручення оформленого відповідно до закону протоколу у випадку небажання посадових осіб зустрічатись з контролюючим органом;
 посилення захисту викривачів;
 і нарешті до вирішення питання про створення окремого Уповноваженого з питань захисту права на доступ («інформаційного комісара») до публічної інформації пропонується значно розширити повноваження Уповноваженого з прав людини.

Чи користувалися ви законом «Про доступ до публічної інформації» Який маєте досвід написання запитів – позитивний, негативний?

Мій досвід написання запитів ще замалий, щоб робити системні висновки про ефективність такого механізму. Є лише один неприємний випадок, з яким зараз розбираємося. Стосується він діяльності МОЗ, звідки я вже двічі не отримав відповіді на депутатське звернення, а перед тим відповіді не отримала запитувачка, яка, власне, і звернулася до мене по допомогу.

Що, на вашу думку, треба змінити у чинному законодавстві з доступу?

Я принципово та послідовно стою на позиції відкритості всього, що стосується роботи державних органів. Адже за своєю суттю, держава – це ми з вами, як і прописано в Конституції.

Для того, щоб інформація, яка підпадає під визначення публічної, дійсно була доступною та стала інструментом побудови демократичного і відкритого суспільства, профільний закон має посилити відповідальність за її ненадання чи надання не в повному обсязі, розширити коло розпорядників такої інформації, можливо, запровадити певне звітування щодо такої діяльності.

Чи підтримуєте ідею створення інституту інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації? Чи виступаєте за посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

Щодо розширення кількості чиновників, то це питання завжди дискусійне. Моя особиста думка полягає в тому, щоб спробувати посилити роль Уповноваженого ВРУ з прав людини, наділити його повноваженнями в частині захисту права на доступ до інформації і лише після успішності такої діяльності говорити про виокремлення напрямку роботи з публічною інформацією в відання окремого посадовця-комісара.

«Доступ до правди»