На запит про витрати на розробку системи управління військом Генштаб відповів відмовою – секретна інформація. Медіаюрист Олександр Бурмагін зауважує: не все так однозначно.
Журналістка Олена Чернишова з редакції DOU провела розслідування щодо розробки для Збройних сил України автоматизованої системи управління військом «Дзвін-АС».
Нещодавно журналісти «Бігус.Інфо» виклали у вільний доступ аудит Міноборони дослідно-конструкторської роботи (ДКР), яка має назву «Дзвін-АС».
З аудиту відомо, що розробка системи обійшлась платникам податків уже у 580 мільйонів гривень. Загалом компанія «Еверест Лімітед» має отримати за розроблену систему 624,6 мільйона гривень, тобто 22,3 мільйона доларів США за нинішнім курсом. Початково роботу оцінювали у 218,2 мільйона гривень, або ж майже у 8 мільйонів доларів.
Наразі виплата грошей через виявлені аудитом ризики призупинена. До справи приєдналося Державне бюро розслідувань для перевірки. Систему армії не передали.
Фактично аудиторська група, яка входила у склад комісії з прийому етапу ДКР і мала доступ до системи, дійшла висновку, що створення «Дзвін-АС» під загрозою, адже виготовлений зразок не відповідає початковому технічному завданню.
Надати інформацію щодо ДКР «Дзвін-АС» у Генштабі відмовились — посилаються на ступінь секретності.
Відповідь від Міністерства оборони, яке виступило замовником робіт, досі не надійшла.
Водночас відмова надавати будь-яку інформацію щодо цього проєкту, зокрема щодо виділених коштів, на думку медіаюриста Олександра Бурмагіна, не є правомірною:
«Державна таємниця встановлюється відповідно до закону. Така розробка може бути під грифом «таємно» з обмеженим доступом до неї. Але тут треба розуміти сферу дії таємниці, на що саме вона поширюється, що під грифом. Щодо ненадання доступу до витрат бюджетних коштів, то у статті 6 закону про доступ до публічної інформації зазначено, що у випадку офіційного оприлюднення певної інформації доступ до неї обмежувати не можна. Якщо ви отримали інформацію з офіційних джерел, то розпорядник інформації не має права приховувати її, вона вже оприлюднена», — зазначає Олександр Бурмагін.
«Доступ до правди»
