ІМІ: У жовтні зафіксовано 5 випадків обмеження доступу журналістів до інформації

8 Листопада 2019 10:44

У жовтні 2019 року зафіксовано 5 випадків обмеження доступу журналістів до інформації, а в цілому з початку року таких випадків було 17. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Зокрема ідеться про такі порушення:

1. Журналісти проєкту «По той бік новин» повідомили, що МОЗ не відповідає на їхній запит

4 жовтня журналіст Сергій Одаренко не отримав відповіді від Міністерства охорони здоров’я на інформаційний запит. За його словами, 4 вересня він надіслав на електронну адресу міністерства запит, проте станом на 4 жовтня відповіді так і не отримав.

Головна редакторка проєкту «По той бік новин» Альона Романюк запевнила, що такі дії будуть оскаржувати.

2. Ректора Острозької академії звинуватили в тиску на студентку-журналістку через запит

11 жовтня журналістка острозького видання, яка навчається в Острозькій академії, поцікавилась інформацією про вартість встановлених на території академії скульптур. Після цього декан викликав дівчину до себе в кабінет, а ректор спеціально зібрав студентів, аби розкритикувати її вчинок.

Як писав «Доступ до правди», Ігор Пасічник, ректор  Острозької академії, висловив думку, що студентка-журналістка, яка подала інформаційний запит щодо витрат власного університету, вчинила неетично.

На зустрічі зі студентами він також пояснив, що його «до глибини душі образила така поведінка дівчини» і наголосив, що студентам Острозької академії не слід надсилати інформаційні запити до свого університету, бо це суперечить неписаним правилам етики.

«Якби це сталося в іншому виші, той, хто подав цей запит, вже би ластівочкою вилетів звідти, гарантую», – сказав Ігор  Пасічник і порадив «переводитися до іншого вишу усім, кому щось не подобається в Острозькій академії».

Важливим є зазначити, що на цій зустрічі Ігор Пасічник публічно розповів, скільки коштують скульптури, про які йшлося у запиті, та попросив запитувачку забрати в ректораті копії документів, якими вона цікавилася.

Згодом Пасічник вибачився перед студенткою. Про це свідчить його звернення, опубліковане на його сторінці в Фейсбуку.

Читайте також: Ректор вибачився перед студенткою: «Моя реакція на звичайний інформаційний запит була невиправданою»

3. У Полтаві влада відмовилася надати журналістам інформацію про реконструкцію фонтану

16 жовтня Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому відмовилося надати журналістам інтернет-видання «Полтавщина» інформацію щодо реконструкції фонтану в місті, повідомляється на сайті видання.

Редакція надіслала запит, у якому просила надати копії актів виконаних робіт щодо реконструкції фонтану на майдані Незалежності в Полтаві. Проте управління відмовилося надати їх, посилаючись на те, що в договорі з підрядником є відповідний пункт про конфіденційність цієї інформації.

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи ситуацію, зазначив, що жоден договір чи інший документ, зокрема укладений з приватними особами, не може містити вимоги приховувати публічну інформацію, а якщо містить такий пункт, то цей пункт не є дійсним.

«Таким чином, з боку структурного підрозділу Полтавського міськвиконкому здійснена неправомірна відмова в наданні публічної інформації за запитом. Така відмова тягне за собою відповідальність посадових осіб, передбачену статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також неправомірна відмова може бути оскаржена в суді в порядку адміністративного судочинства», – сказав юрист.

Читайте також: У Запоріжжі розпорядник відмовився надати інформацію на електронний запит

4. Держустанова відмовила Запорізькому центру розслідувань у запиті

21 жовтня державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» відмовила в наданні інформації на запити Запорізькому центру розслідувань на підставі того, що «письмові інформаційні запити, надіслані на електронну пошту ЗРУ «Держмолодьжитла», не вважаються електронними запитами». Про це організація повідомила на своїй сторінці у фейсбуку 16 жовтня.

Як розповів регіональній представниці ІМІ керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров, розслідувачі намагалися з’ясувати, хто із забудовників в області в попередні роки отримував бюджетні кошти в різних форматах – погашення відсотків за іпотекою, викуп тощо. 

«Вищезазначені письмові інформаційні запити, надіслані Вами на електронну адресу ЗРУ «Держмолодьжитла» не вважаються електронними запитами.  А тому, згідно чинного законодавства… з Вашого боку вкотре не дотримано вимог до складення та подання запиту на інформацію, а саме не зазначено підпис і дату в запитах. Також, враховуючи надання відповіді на попередні запити, повідомляємо що ЗРУ «Держмолодьжитла» відсутня інформація в запитуваній формі”, – йдеться у відповіді відомства від 27 вересня 2019 року.

Проте згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», ст. 19 щодо подання запиту в електронній формі вимоги щодо підпису немає.

Юрист Алі Сафаров вважає  таку відповідь неправомірною таку відмову в задоволенні запиту.

Читайте також: Ви нам більше не пишіть: як офіс Омбудсмана відповідає скаржникам

5. Видання «Никвести» скаржиться, що голова Миколаївської облради не відповідає на їхній запит

Запит стосувався використання бюджетних коштів. Облрада уклала договір з приватним підприємцем на надання інформаційних послуг зі створення матеріалів про діяльність Миколаївської обласної ради на загальну суму 40 тис. грн. У запиті видання звернулося з проханням повідомити, які саме інформаційні матеріали створив підприємець за цим договором. Також воно просило надати копії актів виконаних робіт, згідно з якими було зроблено виплати за договором.

Як зазначила Катерина Середа, відповідь на запит голова облради мала надати журналістам не пізніше 16 жовтня, проте не надала досі.

Нагадаємо, строки надання відповіді на інформаційний запит визначаються Законом України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до статті 20 закону, розпорядник інформації має надати відповідь не пізніше ніж за п’ять робочих днів з дня отримання запиту.

Загалом у жовтні було зафіксовано 18 випадків порушень свободи слова. З них 14 випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Перешкоджання (6 випадків) і обмеження доступу до публічної інформації (5) стали основними порушеннями прав журналістів цього місяця. Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку побиття, непрямого тиску, судового позову проти ЗМІ, політичного та юридичного тисків.

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував в 11 регіонах України. Найбільше порушень зафіксовано в Києві – 6 випадків, далі йдуть Волинь та Миколаївщина по два випадки відповідно. В інших областях країни сталося по одному випадку.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 89 випадків перешкоджання, 31 випадок погроз, 18 випадків побиття, 17 випадків обмеження доступу до публічної інформації та  15 випадків кібератак.

«Доступ до правди»

Читайте також:

Відповідальність за ненадання інформації

Оскарження ненадання інформації

Законодавство в сфері доступу до публічної інформації